Доктор Дж. Аргон щовечора проводив обхід. Він уже не часто власноруч проводив процедури, але вважав, що персонал має відчувати його присутність. Якщо інші лікарі знатимуть, що Джербал Аргон тримає руку на пульсі, то скоріше за все вони і своїх рук з пульсу не знімуть.
Аргон завжди лишав Опал наостанок. Він заспокоювався, коли бачив, як маленька піксі спить, підключена до системи. Дуже часто в кінці робочого дня він навіть заздрив Опаловому існуванню. Коли піксі не змогла витримати перевантаження, її мозок просто вимкнувся, лишилися тільки життєво важливі функції. Вона дихала, час від часу монітори реєстрували щось схоже на сон. Але крім цього, як би не хотілося чогось віднайти, Опал Кобой більше не було.
Тієї фатальної ночі Джербал Аргон почувався більш напруженим, ніж зазвичай. Його дружина подала на розлучення на підставі того, що він і шести зв’язних слів їй не сказав за останні два роки, Рада погрожувала відізвати державний грант, бо він заробляв непогані гроші на нових пацієнтах, і стегно боліло так, що ніяка магія його не брала. Цілителі сказали, що все у нього в голові. Вони думають, що це смішно.
Аргон кульгав по східному крилу лікарні, перевіряв плазмові монітори кожного пацієнта, що висіли біля дверей палат. Кривився щоразу, коли ліва нога торкалася підлоги.
Біля палати Опал було два піксі-прибиральники, Мервелл і Дискант Брілл. Витирали пил особливими щіточками. Піксі — чудові робітники. Методичні, терплячі, рішучі. Якщо піксі отримав наказ щось зробити, можна бути впевненим, що він це зробить. Плюс вони були дуже милими, з такими дитячими обличчями і непропорційно великими головами. У більшості людей настрій поліпшувався, варто було лише поглянути на піксі. Така собі ходяча терапія.
— Доброго вечора, хлопці! — привітався Аргон.— Як там наша улюблена пацієнтка?
Мерв, старший із близнюків, поглянув на лікаря поверх щіточки.
— Жодних змін, жодних змін, Джеррі,— сказав він.— Якось здалося, що вона пальцем на нозі ворухнула, але виявилося, то витівки освітлення.
Аргон розсміявся, але сміх був вимушений. Не подобалося йому, коли його називали Джеррі. Врешті-решт, це його клініка, він заслуговує на повагу. Але хороший прибиральник — це як золотий пил, а брати Брілл підтримували лікарню в бездоганному стані уже майже два роки. Брілли і самі були винятковими. Близнюки серед ельфів траплялися дуже рідко. Мервелл і Дискант були єдиною такою парою в Небесному місті. їх показували у кількох телевізійних програмах, у тому числі ток-шоу з найвищим рейтингом.
Чергував сьогодні капрал ЛЕП Граб Кельп. Коли Аргон дійшов до кімнати Опал, капрал дивився фільм через відеоокуляри. Аргон не звинувачував його. Охороняти Опал Кобой так само цікаво, як дивитися, як ростуть нігті на пальцях.
— Гарний фільм? — увічливо поцікавився лікар.
Граб підняв окуляри.
— Непоганий. Людський вестерн. Багато стрілянини і шпигунів.
— Може, мені дасте, коли подивитесь?
— Жодних проблем, докторе. Але обережно. Людські диски дуже дорогі. Я вам його загорну в ганчірочку.
Аргон кивнув. Він пригадав Граба Кельпа. Це той офіцер, який так піклується про своє добро. Він уже дві скарги написав до ради директорів клініки щодо клепки в підлозі, яка пошкрябала йому черевики.
Аргон подивився на монітор Кобой. Дані на плазмовому екрані постійно оновлювалися завдяки сенсорам, що були приєднані до її скронь. Жодних змін, як він і очікував. Життєво важливі функції протікають нормально, активність мозку мінімальна. Трохи раніше їй щось снилося, але зараз мозок заспокоївся. І нарешті, немов йому край необхідне було те свідчення, підшкірний імплант підтвердив, що перед ним була саме Опал Кобой. Як правило, такі чіпи вживляли в голову, але черепи у піксі занадто крихкі для таких операцій.
Джербал набрав персональний код на кодовому замку на дверях. Панель відсунулася, і за нею відкрилася простора кімната. На підлозі лагідно мерехтіли вогники. Стіни зроблені з м’якого пластику. З колонок лунають звуки природи. Саме зараз по камінцях дзюрчить струмочок.
Посередині кімнати на спеціальному пристрої висіла Опал Кобой. До ремінців кріпилися гелеві подушечки, до того вони автоматично підстроювалися до всіх рухів пацієнта. Якби Опал отямилася, підвісна система перетворилася б на сітку і не дозволила б їй отримати пошкодження.
Аргон перевірив датчики, переконався, що вони добре тримаються на лобі Кобой. Підняв одне повіко, посвітив на зіницю маленьким ліхтариком. Та трохи звузилася, але очі Опал не відвернула.