Выбрать главу

Холлі підштовхнула його до люка.

— Мульче, якщо мене не кинуть до в’язниці до кінця моїх днів, я наполягатиму, аби тобі видали найбільшу медаль із резервів ЛЕП.

— І амністію за всі минулі й майбутні злочини?

Холлі відкрила люк.

— Може, за минулі. І аж ніяк не за майбутні. Але гарантій не даю. В Поліцейській Плазі я зараз не дуже популярна.

Мульч запхав мішок за сорочку.

— Гаразд. Можлива медаль і можлива амністія. Згоден.— І він виставив одну нога на пласку скелю. В неї одразу ж ударив вітер, мало не зіштовхнувши гнома в прірву.— Зустрічаємося тут через двадцять хвилин.

Артеміс передав йому маленьку рацію із запасни­ків ЛЕП.

— Не забудь про план,— крикнув Артеміс, нама­гаючись перекричати завивання вітру.— Не забудь лишити комунікатор. Кради лише те, що маєш. Біль­ше нічого.

— Більше нічого,— відгукнувся луною Мульч, і голос у нього був не зовсім задоволений. Урешті- решт, хто знає, які цінності ховає там Опал.— Хіба що воно само на мене кинеться.

— Нічого,— повторив Артеміс.— Ти певен, що зможеш туди залізти?

Мульч посміхнувся і показав ряди міцних зубів.

— Я залізу. Ви просто зробіть так, щоб вони ви­мкнули електрику і дивилися в інший бік.

Батлер підняв торбу з різними штучками, яку він прихопив із маєтку Фаулів.

— Не хвилюйся, Мульче. Вони дивитимуться в інший бік. Гарантую.

Поліцейська Плаза, ельфи

Коли увірвався Фоулі, усі шишки зібралися в опера­ційній кімнаті й дивилися, як просувається зонд.

— Потрібно поговорити,— кинув кентавр гене­ралам.

— Тихо,— просичав голова Ради Кагартез.— З’їж тарілочку каррі.

Голова Кагартез керував флотилією перевізників каррі в Небесному місті. Коронною стравою у нього було мишаче каррі. Мабуть, він організував доставку їжі для цього імпровізованого кінопоказу.

На накритий стіл Фоулі навіть і не глянув. Він схопив з ручки крісла пульт і вимкнув звук.

— У нас велика проблема, пані та панове. Опал Кобой на свободі, і я вважаю, що саме вона стоїть за цим зондом Зіто.

Крутнулося чорне шкіряне крісло з високою спинкою. Перед ним сидів Арк Сул.

— Опал Кобой? Дивовижно. І робить вона це власноруч, так?

— Ні. Що ти робиш на цьому стільці? Це коман­дирське крісло. Справжнього командира, а не вну­трішніх справ.

Сул постукав по золотому жолудю на лацкані:

— Отримав підвищення.

Фоулі побілів.

— Ти новий командир Рекону.

Посмішка Сула освітила б темну кімнату.

— Так. Раді здалося, що останнім часом Рекон трохи відбився від рук. Вони вважають,— і я змуше­ний з ними погодитися,— що Реконові потрібна твердіша рука. Звісно, я займатимуся Відділом вну­трішніх справ, доки не знайдуть достойну заміну.

Фоулі нахмурився. На це немає часу. Не зараз. Йому негайно потрібен дозвіл на надзвуковий тран­спортер.

— Гаразд, Суле, командире. Я висловлю свої запе­речення пізніше. Зараз ми маємо термінову справу.

Тепер слухали всі. Але без особливого ентузіазму, окрім командира Вінйайї, яка завжди підтримувала Джуліуса Рута і ніколи б не проголосувала за Сула. Вінйайа вся перетворилася на слух.

— Що за термінова справа, Фоулі? — запитала вона.

Фоулі вставив у мультидисковод комп’ютерний диск.

— Те, що перебуває в клініці Аргона, не Опал Ко­бой, це клон.

— Докази? — гримнув Сул.

Фоулі відкрив на екрані вікно.

— Я просканував її сітківку, і виявилося, що останнє, що бачив клон,— сама Опал Кобой. Оче­видно під час своєї втечі.

Сула ці слова не переконали.

— Я ніколи не довіряв твоїм гаджетам, Фоулі. Твій ретаймер суд не вважатиме справжнім доказом.

— Ми не на суді, Суле,— сказав Фоулі крізь зуби.— Якщо припустити, що Опал на свободі, усі події за останні двадцять чотири години набувають зовсім іншого сенсу. Починає збиратися ціла картинка. Ска­лен мертвий, піксі тікає з клініки, Джуліуса вбито, і в цьому звинувачують Холлі. А через кілька годин ось це — зонд прямує до кори, на десять років раніше задуманого. За всім цим стоїть Кобой. До нас летить зонд, а ми сидимо і дивимося на нього по телебачен­ню. .. І їмо смердюче мишаче каррі!

— Протестую! Зауваження про каррі безпідстав­не,— образився Кагартез.— Але з усім іншим я згоден.

Сул вистрибнув із крісла.

— З чим усім? Фоулі намагається поєднати точки, яких не існує! Він тільки і хоче, щоб реабілітували свою загиблу подругу, капітана Шорт!

— Холлі могла вижити! — огризнувся Фоулі.— І тепер намагається щось зробити з Опал Кобой.