— Ні. З Фоулі поки що нічого не станеться. Його переможе власний інтелект. За моє життя мене двічі перевершили. Обидва рази Фоулі. Щоб його вбити, не потрібно бути генієм. А я хочу бачити його переможеним, приниженим і самотнім.— Вона радісно сплеснула в долоні.— І вже тоді я його вб’ю.
— Ми спостерігаємо за всіма зв’язками Артеміса Фаула. Більшу частину останнього року цей юнак намагається знайти якусь картину. Ми відстежили її, вона в Мюнхені.
— Картину? Справді? — В мозку Опал закрутилися коліщата.— Так, маємо дістатися до неї швидше за нього. Може, додамо щось до цього витвору мистецтва.
Скант кивнув.
— Так. Це не проблема. Вирушаю сьогодні ввечері.
Опал розтяглася на канапці, немов кішка на сонечку.
— Добре. Схоже, день буде чудовий. А тепер пошліть за хірургом.
Брати Брілл перезирнулися.
— Міс Кобой? — почав Мервелл трохи знервовано.
— Так, що там у вас?
— Хірург. Наслідки такої операції змінити не можна, навіть за допомогою магії. Ви впевнені, що не хочете подумати?..
Опал підстрибнула з канапи. Щоки в неї аж розжарілися з люті.
— Думати? Хочете, аби я подумала? А що, на вашу думку, я робила весь цей рік? Думала! Двадцять чотири години на добу. До біса магію. Магія не допомогла мені втекти. Наука допомогла. Наука — моя магія. Досить порад, Мерве, або твій брат лишиться єдиною дитиною. Зрозумів?
Мерв закам’янів. Він ще не бачив, щоб Опал так сердилася. Кома її змінила.
— Так, міс Кобой.
— Ну, кличте хірурга.
— Негайно, міс Кобой.
Опал опустилася на канапу. Скоро все повернеться на свої місця. Вороги будуть або знищені, або дискредитовані. А коли владнаються всі ці надокучливі дрібниці, вона продовжить своє нове життя. Кобой потерла кінчики загострених вушок. Цікаво, подумала вона, який вигляд у неї буде, коли вона стане людиною?
ГЛАВА 2: ЕЛЬФІЙКА-ЗЛОДІЙКА
Мюнхен, Німеччина, наш час
Злодії мають власний фольклор. Історії про винахідливі крадіжки і ризиковані пограбування. Одна така легенда розказує про єгипетського викрадача-кота, Фазіля Махмуда, який удерся на баню базиліки Святого Петра, щоб звідти стрибнути на єпископа і вкрасти його посох.
Інша історія стосується жінки, Рудої Мері Кенеллі, яка вбралася в герцогиню і видурила собі перепустку на коронацію короля Англії. В палаці заперечують, що така подія взагалі відбувалася, але час від часу на аукціонах спливає корона, дуже схожа на ту, що зберігається в лондонському Тауері.
Та найцікавіша легенда — про втрачений шедевр Ерве. Кожен школяр молодших класів знає, що Паскаль Ерве — французький імпресіоніст, що напрочуд красиво змальовував ельфів. І кожен агент у світі мистецтва знає, що роботи Ерве поступаються ціною лише самому Ван Гогу, і торги починаються з п’ятдесяти мільйонів євро.
В ельфійській серії Ерве п’ятнадцять полотен. Десять можна побачити у французьких музеях, інші п’ять — у приватних колекціях. Але ходять чутки про шістнадцяту. У верхніх ешелонах кримінального світу пошепки переказують, що існує іще одна робота — «Ельфійка-злодійка»,— на якій зображено, як ельфійка викрадає людську дитину. За легендою, Ерве подарував картину красуні-турчанці, яку зустрів на Єлисейських Полях.
Дівчина розбила серце художника і продала картину британському туристу за двадцять франків. Через кілька тижнів картину із будинку англійця викрали. З того часу вона кочує світом з однієї приватної колекції до іншої. Відколи Ерве написав свій шедевр, його, за переказами, викрадали п’ятнадцять разів. Але відрізняє цю крадіжку від мільярда інших, скоєних за цей час, те, що перший злодій вирішив залишити картину собі. Як і всі інші.
«Ельфійка-злодійка» став бажаним трофеєм для найкращих злодіїв світу. Лише дюжина знає про її існування, і лише горстка — про її місцезнаходження. Ця картина для викрадачів — те ж саме,
що і премія Тернера для митців. Той, хто поцупить шедевр, визнається найдосвідченішим злодієм свого покоління. Мало хто про це знає, а ті, хто знають, зі штанів вистрибують, аби її роздобути.
Звісно, Артеміс Фаул знав про існування «Ельфійки-злодійки» і зовсім недавно дізнався про його місцезнаходження. Непереборна спокуса випробувати свої можливості. Якщо йому це вдасться, він стане наймолодшим злодієм в історії, хто добився такого успіху.
Його охоронця, євразійця Батлера, не дуже радував останній проект молодого хазяїна.
— Мені це не подобається, Артемісе,— сказав Батлер низьким скрипучим голосом.— Моя інтуїція підказує, що це пастка.