— Не дуже добре,— сказав Мульч.— Вони збираються в нас стріляти.
Дивно, але Холлі посміхнулася. «Добре,— подумала вона.— Комусь я там подобаюсь».
Комунікаційний клин швидко подолав коротку відстань між транспортерами і увійшов у корпус украденого корабля. З отворів на підошві клина витік швидкозастигаючий герметик, і конус міцно закріпився на стіні. Гостра верхівка відскочила і покотилася по підлозі. Під ним була конусоподібна колонка.
Приміщення наповнив голос Трабла Кельпа.
— Капітане Шорт, я маю наказ стріляти у вас. Цей наказ я щойно відмовився виконувати. Тож починайте говорити і дайте мені необхідну інформацію, щоб урятувати нашу кар’єру.
І Холлі заговорила. Вона виклала Траблу скорочену версію: як Опал спланувала всі події, як її можна знайти, якщо обшукати шахту.
— Цього вистачить, щоб зберегти ваше життя,— сказав Трабл,— Хоча офіційно ви і всі, хто перебуває в транспортері, заарештовані, доки ми не знайдемо Опал Кобой.
Артеміс відкашлявся.
— Перепрошую. Не думаю, що ваші повноваження поширюються на людей. Заарештовувати мене і мого друга незаконно.
Трабл зітхнув. У колонці немов хтось пошкрябав шмерґелевим папером.
— Не важко здогадатися: Артеміс Фаул. Так? Так я і думав. Ви, люди, знову тут. Скажімо, ви гості ЛЕП, якщо від цього вам полегшає. Ну а тепер наша група захвату подбає про Опал та її помічників. Ви повертаєтесь зі мною до Небесного міста.
Холлі хотіла заперечити. Вона сама хотіла впіймати Опал. Вона хотіла отримати особисте задоволення, коли власноруч проведе мстиву піксі до тюремної камери. Але вони були не в тому становищі, щоб відстоювати свої права, тож вона вирішила підкоритися наказу.
ГЛАВА 11: ОСТАННЄ ПРОЩАННЯ
Е7, Небесне місто
КОЛИ вони повернулися в Небесне місто, транспортер оточила група солдатів ЛЕП. На борт піднялися поліцейські, викрикуючи команди, але варто їм було побачити Батлера, як їхня зухвалість випарувалася, як краплі дощу на гарячому асфальті. їм казали, що ця людина велика. Але ж не настільки! Він був просто велетенський. Немов гора.
Батлер винувато посміхнувся.
— Не хвилюйтеся, маленькі ельфи. На більшість людей я справляю таке саме враження.
Поліцейські з полегшенням зітхнули в унісон, коли Батлер спокійно погодився піти за ними. Вони б,
звісно, його приборкали, якби він став чинити опір, але цей величезний Чоловік Бруду міг би на когось упасти ненароком.
Затриманих провели в зал очікування для важливих осіб, вигнавши звідти кількох буркотливих юристів і бізнесменів. Усе було дуже цивільно: смачна їжа, чистий одяг (утім, не для Батлера) і розваги. Але вони лишалися під вартою.
Через півгодини в кімнату увірвався Фоулі.
— Холлі! — закричав він, обхоплюючи її своїми волохатими руками.— Я такий радий, що ти жива.
— І я, Фоулі,— посміхнулася Холлі.
— Міг би і зі мною привітатися,— похмуро буркнув Мульч.— «Як справи, Мульче? Давно не бачилися, Мульче. Ось твоя медаль, Мульче».
— Твоя правда,— погодився кентавр і обхопив волохатими лапами не менш волохатого гнома.— Радий тебе бачити, Мульче, хоча ти і втопив мого транспортера. Але медалі не отримаєш.
— І все через отой транспортер! — обурився Мульч.— Якби я того не зробив, твої б кістки зараз були поховані під ста мільйонами тон розтопленого заліза.
— Слушно,— кивнув кентавр.— Розкажу про це на слуханні,— Він повернувся до Артеміса: — Бачу, тобі вдалося нас надурити, Артемісе.
Хлопець посміхнувся.
— На щастя для нас усіх.
— Так. Більше ніколи не зроблю такої помилки і не стиратиму тобі пам’ять.— Він щиро потиснув хлопцеві руку.— Ти був другом Народу. І ти, Батлере.
Охоронець сидів, зігнувшись, на канапці, поставивши лікті на коліна.
— Можеш віддячити, якщо зробиш це місце трохи ширшим, щоб я зміг підвестися.
— Вибач,— сказав Фоулі.— У нас немає приміщень для людей такого розміру. Сул наказав, щоб вас усіх тримали тут, доки вас не перевірять.
— І як справи? — запитала Холлі.
Фоулі витяг із-під сорочки теку.
— Мене не має тут бути, але я подумав, що ви захочете бути в курсі подій.
Вони зібралися навколо столу, де Фоулі розклав звіти.
— Ми знайшли братів Брілл на стіні шахти. Заспівали, як пташки,— от вам і відданість хазяйці. Експерти зібрали достатньо уламків невидимого транспортера, аби підтвердити його існування.