Выбрать главу

Гармата посувалася вперед. Під’їхала третя гармата до фронту, але мусіла вернутися назад, бо рейки і шлях перед нею були зірвані вибухом Гранати. Гармата вернулася на станцію Мотовилівку. Забрали рейки, залізничні пороги, залізничників і знов під’їхала, щоб направляти шлях. Друга стрілецька гармата, сіючи етрільнами, поїхала вперед, щоб робітники і гармаші третьої гармати могли спокійніше і швидше направляти шлях. Ворожа резерва, яка підходила ровами попала під обстріл гармати і пустилася відступати. На залізничному шляху положили вони кілька залізничних порогів, щоб стримати стрілецьку гармату. Стрілецька гармата під’їхала до перешкоди і зупинилася. Тут сот. Дашкевич відізвався до гармашів: „Хто вискочить з вагону, щоб відкинути перешкоду?” Два молоденькі коростишівські семінаристи вискочили з вагону. У тій хвилині бризнула перед стрілецькою гарматою ворожа граната. Закурилося, засвистіли відламки Гранати, полетіло каміння і пісок із залізничного насипу. Бідні семінаристи притиснулися до боку вагону де була гармата, але не подалися. По вибуху Гранати прискочили до положених порогів і відкинули їх у рів. Семінаристи цілі і здорові вскочили назад до вагону. Гармата поїхала далі. Стрілецька гармата, під обстрілом ворожого панцерника, сіючи шрапнелями, в’їхала у ряди резерви російських офіцерів, які відступали ровами. Тут діялося страшне. Добровольці хотіли втікати і наштовхувалися в ровах уздовж шляху один на одного. Це все попало під шрапнелі стрілецької гармати. Уся резерва полягла по обох боках залізничного шляху. Кулемети, які були на плятформі позаді гармати, грали. Стрілецька піхота, яка була на узліссі, посувалася по відкритому полю вперед. Артилерійські вершники були на краях фронту, рушили вперед. Стрілецька розстрільна посувалася вперед бігцем, стріляючи в бігу. Гармата їхала чистим полем. Терен у тому місці підносився вгору, заслоняючи дальші поля в бік Василькова. У тому бою гармата стріляла так хутко, що від пострілів гирло гармати стало таке гаряче, що не можна було прикласти руки. Гармата мала вже мало набоїв, а перед нею стояло тяжке завдання — взяти небезпечний закрут на шляху. На це треба було мати багато набоїв. Якої пів верстви позаду, на других рейках, стояла готова до бою третя гармата під командою хор. Гриценюка. Зірвані гранатою рейки були вже направлені і гармата під’їхала вперед. Треба було змінити гармату.

Але як тільки лише друга гармата почала їхати назад до третьої гармати, піхота, яка посувалася вперед, захиталася. Деякі піхотинці, а далі і ціла розстрільна направо від шляху почала завертати назад, припускаючи, що коли гармата їде назад, то мусить бути щось недобре. Не помогли знаки гармашів, щоб ішли вперед. Піхота завертала. Тоді гармаші, які були при другій гарматі, вискочили з крісами з вагону, розсипалися в розстрільну набагато спереду перед піхотою і пішли вперед. Це подіяло на піхоту так, що вона завернула і пішла далі вперед. Сот. Дашкевич і хор. Пилькевич скочили до вагону третьої гармати. Друга гармата зачекала на своїх гармашів, які пішли у розстрільну, а далі від’їхала на станцію Мотовилівку, з дорученням, щоб перша гармата, яка була ціле передполудне у бою, під’їхала з набоями знову на фронт.

Третя гармата помчалася вперед. Тепер стояло тяжке завдання, а саме: взяти закрут залізничного шляху. Справа була небезпечна, бо на цілому закруті гармата не могла стріляти уздовж шляху, тобто боронитися від ворожого панцерника. До того цілий бік вагону, де була гармата, гоїятформа з кулеметами і паровіз, ставали доброю ціллю, до якої ворог міг спокійно стріляти, бо гармата не могла йому тоді відповісти.

На самому закруті стояла залізнична будка.

Раптом чомусь ворожий панцерник показався на шляху поза закрутом і хутко зближався до закруту. Можливо, що команда Добровольців, не знаючи, що вислана резерва вже полягла, вислала панцерник, щоб забрав цю резерву і недобитків. Можливо, що довідався від утікачів із фронту, що проти їх панцерника є тільки стрілецька гармата у звичайному, дерев’яному, вантажному вагоні, яку можна рознести одною гранатою. Може команда Добровольців, мимо програного бою, хотіла рознести наостанку зненавиджену стрілецьку гармату, тож і вислала на неї свій панцерник.