Ви поїдете з нами, щоб розпитати Мітрандіра, чи не є чутки про те, що Макалауре
врятувався, правдивими. Це буде привід. Далі я підхоплю нитку розмови і приведу її
до Келебрімбора. І тоді ви попрохаєте у Олоріна персня роботи Келебрімбора, попрохаєте, як пам’ять про онука, якщо вже у вас не зосталося пам’яті про синів.
Зрештою – це ваш перстень, як і два інших. За правом творця – адже з Першого Дому
зосталися тільки ви.
Нерданель подивилась в сірі холодні очі гостя, хотіла сказати щось різке – і не
сказала. Бо відчула, що поїде… І говоритиме з цим Мая про Макалауре, забувши про
гордість. І випрохає у нього персня, навіть якщо для цього доведеться стати на
коліна…
- У твоєму плані, - сказала вона, усміхнувшись кутиком рота, - є одна, але суттєва
помилка…
- Зараз ви так схожі на свого Найстаршого, - мовив Ельронд, - він завжди так усміхався, коли говорив мені: «Ельронде, ти все зробив би вірно, аби не одна, але суттєва
помилка. Бери меча і починай усе спочатку».
57
- Ти знаєш, чим роззброїти мій дух, - мовила жінка з давно нею самою забутим
сріблястим смішком, - однак помилка дійсно суттєва. Чому мені раптом захотілося
отримати на пам’ять про онука саме Нар’я? Чому не твого персня, або персня
Артаніс?
- О, все просто, дуже просто, - озвався гість заспокійливо, - у мене ви не можете
прохати персня, бо Ельф дарує персні власної і чужої роботи багатьом друзям, але
лише одній еллет. Подарувати персня діві означає сватання, і хоча і ви, і я є
одруженими, сором’язливість не дозволила вам звернутись до мене з таким
проханням. Щодо ж персня Артаніс, то Нервен не ладнала з Великим Феанаро, не
терпить Келегорма та Куруфіна, і мало хто знає, що до вас вона дуже добре ставиться, а з ваших синів поважала, принаймні, двох старших. Ви не насмілились прохати
персня у сестри Фіндарато, котра свого часу звинуватила двох ваших синів у смерти
брата, а вашого чоловіка перша назвала братовбивцею. Залишається – тільки Нар’я.
- В якому ж горнилі тебе кували, малий заручнику? - вимовила Нерданель, - твій розум
схожий на меч Рінгіл, який князь Нолофінве, як мені оповідали, викував з металу, що
мандрував між зірками.
- Ви хочете сказати, що я є брутальним інтриганом з людською кров’ю в жилах? -
мовив Ельронд сумовито, - я дійсно йду вперед буревієм, але інакше – не можна.
- Я поїду з вами, - мовила Нерданель, - і зроблю все можливе.
Наступного ранку до садиби Феанаро під’їхав невеличкий кінний загін. Окрім родини
Ельронда, Нерданель побачила незнайомого їй Нолдо з поверненців, котрий і назвався
Ерестором, а також білявого голубоокого Лаіквендо, якого їй відрекомендували, як
Леголаса.
Леголас подивився на неї з помірною цікавістю. Зовсім юний, він був дитям Третьої
Епохи, і сама Нерданель, і її сини були для цього молодого воїна настільки далеким
минулим, що вже не цікавили його. Про Великого Феанора він напевне щось чув, а може
йому оповів Ельронд, бо садибу Ельф роздивлявся з повагою, а особливу увагу чомусь
приділив брамі, прикрашеній Зорею Феанаро.
Знайома дорога до Валмару розбурхала в жінці багато сумних спогадів, і тому вона
намагалася не слухати дзвінкий голос Леголаса, котрий захоплювався краєвидами, прозорим повітрям, квітами, незнаними в Ендоре. Ельронд щось йому відповідав, потім
розмову підхопили близнята, однолітки Леголаса, і швидко збилися на вояцькі спогади, напевне тому, що не мали інших…
- О, велетенські павуки – погибель нашого лісу… Однак, якщо точно взяти приціл…
- Одного разу ми з братом натрапили на слід зграї тварей. Я говорю Елладану…
- Битва П’яти Військ? О, я там був, я натягував лука поруч з батьком Трандуїлом…
Коли гобліни вдарили на наше становисько…
- Я ніколи не думав, що Арагорн наважиться підняти військо небіжчиків… Коли я
побачив ту нежить, то сказав Елрогіру…
- … а Гімлі говорить опісля – дарма… Таких добрих вояків гріх звільняти від служби…
- О, Гноми… Їхня жадібність відома всім…
- Тільки не Гімлі. Він мій побратим, хай буде вам відомо.
- О, ми не мали на увазі Гімлі… Це ж та особа, котра наважилась попрохати у
вельможної Галадріель пасмо волосся…
- А головне – отримати його…
- Мама Келебріан говорила, що навіть Великий Феанор не отримав подібного дару…
- Якщо друг Елладан дозволить… Оця рудоволоса пані – дружина самого Феанора?