Після обіду ми вийшли в парк прогулятися.
Розмова точилася далі після мого запитання про мету поїздки академіка Семенчука в Голландію.
Костров відповів:
— Для нас і досі лишається загадкою рослина, яку застосовували фарбовари сімнадцятого століття в Голландії. І академік не втратив надії знайти розгадку. Він уже натрапив на одну легенду про чудесну краплину соку якоїсь рослини з нікому не відомою назвою — “Радощі Карла”. Нібито від цієї краплини, розтертої художником по картині, фарби раптові ожили, засяяли, заговорили…
Я зловив себе на тому, що від подиву аж рота розкрив, і мимоволі скрикнув.
А Костров вів далі:
— Так, так, не дивуйтесь, академік Семенчук надає цій легенді дуже серйозного значення і ретельно шукає. Його мета — будь-що знайти суперрадіоактивну речовину, якої з фарб поки що не зуміли виділити ні фізичним, ні хімічним шляхом. Вся таємниця, можливо, криється у способі кристалізації якоїсь невідомої нам рослинної структури з високим ступенем радіоактивності.
Домовившись, що Костров сповістить мені про приїзд академіка, ми попрощалися з гостинним ученим.
Вдома я з подробицями розповів своїй сім’ї про результати поїздки, тим більше що старший син вирішив присвятити себе найновітнішим наукам — квантовій хімії і квантовій біології.
У наступні дні поточні справи захопили мене і відвернули від думок про таємничі картини.
Проте тижнів через два відлуння всієї цієї історії дало про себе знати у моїй власній сім’ї.
Вже стемніло, коли старший син повернувся додому з університету незвичайно збуджений і з радістю повідомив:
— Послухай, тату, декан усе-таки дав згоду включити до плану науково-дослідних робіт кафедри тему “Дослідження і створення синтетичних “стимуляторів для активізації художніх фарб”. І я візьмусь за це… Ти схвалюєш?.. Адже якщо в природі можливо, то й для науки доступно. Я певен, що тут без квантової хімії і квантової біології не обійтися!
Володимир Уткін
ДИТЯ КОСМОСУ
Галасливий гурт молодиків, які окупували сусідню з нами платформу, нарешті притих.
Тепер оратором був якийсь білявий крем’язень із на диво яскравими синіми очима.
— Я не розумію, — карбував він кожне слово, — чому в комісії дві третини голосів віддано природничникам. Кому потрібні ці варварські випробування?
— Про що це вони? — машинально запитав я.
— Комісія по відбору кандидатів у міжгалактичні польоти, — пояснив Зорін, задумливо дивлячись на вкриті снігом вершини, що пропливали під нами. — А варварські випробування — це випробування кандидатів, ну як би сказати, на витривалість чи що.
— Діагностичні машини, — вів далі молодик, — за дві хвилини дадуть характеристику будь-якій людині.
— Але психологія… — невпевнено заперечила йому дівчина.
— Е, дрібниці, — роздратовано відмахнувся вія. — Електронний психолог дасть сто очок наперед будь-якому земному мудрецеві.
— От, от, — усміхнувся Зорін.
— Та сама пісня. Техніка і людина. Чи може електронний мозок замінити людський?
— Відбирати у міжгалактичні польоти треба молодих, енергійних, що опанували кілька галузей знань, — це ж зрозуміло, — вигукнув молодик.
— Для чого ж ці нескінченні засідання?
— А які світи відкриваються їм, хлопці: блакитні небеса, барвисті сонця, дивовижні квіти, — замріяно промовила дівчина.
— Космічні пірати, — глузливо підхопив хтось.
— І ми мріяли про чудесні світи, про сутички з чудовиськами, пригоди… — зітхнув Зорін. — А космос виявився глибинною чорною порожнечею.
— Ви багато літали? — спитав я.
— Та чимало.
— І так-таки ніяких пригод?
— Ні, чому ж. Бувало по-всякому. Неполадки механізмів. Неправильні розрахунки. А найстрашніше — космічне безумство.
— Космічне безумство?
— Це ми називали його так. У довідниках ви не знайдете такого терміну. Я сам пережив це, на щастя, у легкій формі. Вчасно ізолювали. Тоді вже знали, що це таке.
Він замислився, схилив голову на плече і відразу став схожим на старого мудрого грака, чорного і втомленого.
— Перші польоти на планети сонячної системи, катастрофи, удачі. Все було. Техніка інколи підводила, люди — ніколи, — тихо почав Зорін. — Неприємності почалися з гіперперельотів. Десятки років ізольований у титановій коробці, не чуючи голосу Землі, оточений все тим же десятком товаришів по польоту…