— Чимало з того, що колись містило правду, піддали переробці, чимало переписали, — похмуро сказав Ділен. — До цього відкриття нас привела низка неймовірних збігів обставин: знайдення папіруса в пустелі, відкриття затонулого мінойського корабля та на ньому золотого диска з текстом, перекладення глиняного фестського диска… — він по черзі подивився на Айшу та Гібермаєра, Джека та Катю, наче віддаючи шану внескові кожного з них. — Усі ці знахідки поєднані спільною ниткою, чимось таким, що я спершу відкинув як звичайний збіг.
— Ви про мінойський Крит? — відразу здогадався Джек.
Ділен кивнув.
— Скорочений варіант історії Атлантиди, переказаний Платоном, начебто вказує на мінойців бронзового віку, на їхнє зникнення після виверження Тіри. Але нам дуже поталанило: знайдений фрагмент папіруса засвідчив, що Солон записував дві окремі історії: одна з них дійсно стосується катаклізму в Егейському морі в середині другого століття до нашої ери, тоді як друга описує зникнення Атлантиди у Чорному морі, що сталося на чотири тисячі років раніше.
— І ці події аж ніяк не були пов’язані між собою, — зауважив Костас.
Ділен знову кивнув.
— Я вирішив, що Аменхотеп переказував Солонові історії про великі природні катастрофи минулого, перелік цивілізацій, що зникли через потопи та землетруси, — все це непогано узгоджувалося зі схильністю греків до драматизму. Століття потому єгипетські жерці годували Геродота туманними вигадливими історіями про подорожі до дуже далеких земель, і деякі з цих історій були явно фальшивими. Але тепер моя думка змінилася: я дійшов висновку, що Аменхотеп дбав про вищу мету.
Здавалося, це збентежило Костаса.
— А я гадав, що єдина причина, з якої Солон цікавив жерців, — це його золото, — сказав він. — Інакше вони б ніколи не поділилися своїм таємним знанням, особливо з чужинцем.
— Мені здається, що це лише одна з причин. Можливо, Аменхотеп відчував, що дні фараонівського Єгипту полічені, а на стабільність, яка дозволила жерцям так довго переказувати свої знання від одного до іншого, більше не варто розраховувати. Греки вже засновували у дельті Нілу торговельні пости, а двома століттями пізніше Александр Великий бурею пронісся над Єгиптом і назавжди знищив старий лад. Не виключено, що Аменхотеп пов’язував свої надії з греками. Їхнє суспільство було схильним до демократії, освіченим і допитливим — адже філософи були там у пошані. Саме греки могли ще раз відкрити Утопію.
— Можливо, побачивши вченого-прохача, верховний жрець згадав про казкову землю за північним краєм землі, острівну цивілізацію, з поверненням якої колись були пов’язані найбільші сподівання жерців. — Обличчя Джека, який промовив це, палало емоціями. — Я також вважаю, що Аменхотеп був прямим нащадком останніх жерців Атлантиди, які за п’ять тисяч років до того довели свій народ до берегів Єгипту та визначили майбутнє цієї країни. Інші групи висадилися у Леванті, на березі Середземного моря, у західній Італії, ставши пращурами римлян та етрусків, а також у південній Іспанії, заснувавши могутню державу Тартес… Але я вважаю, що найбільша група не залишала кордонів Егейського моря.
— Острів Тіра! — вигукнув Костас.
— До виверження Тіра, мабуть, була найбільшим вулканом в Егейському морі: її величезний конус височів над усім архіпелагом, — промовив Джек. — Побачивши здалеку обриси цієї гори, втікачі, напевно, згадали свою втрачену батьківщину. Останні дані свідчать про те, що в Тіри було дві вершини, відтак, вона дещо нагадувала священну гору атлантів.
— А монастир на скелях Тіри, зведений після землетрусу, — хочеш сказати, що його збудували атланти? — спитав Костас.
— Після відкриття доісторичного Акротірі в 1967 році археологів дуже зацікавило питання, чому в такому великому поселенні не було палацу, — відповів Джек. — Тогорічне відкриття підтвердило думку, до якої дехто схилявся від самого початку: центром острова був монастир, який, мабуть, включав величне вершинне святилище. Знайдений нами мінойський корабель став іще одним, остаточним доказом. Його вантаж, який складається зі священних предметів та приладдя для церемоній, свідчить, що жерці були не біднішими за царів.