25. Дивно, що деякі автори не просто бачать у цих планах прагнення влади приховати від громадськості трагедію Бабиного Яру (скоріше варто поставити питання — може і справді приховували, щоб ніхто не знав, ХТО там вбивав насправді КОЛИ і КОГО?). Вони навіть оголошують Куренівську трагедію (селевий потоп 13 березня 1961 з численними людськими жертвами) відплатою за спроби будівництва хоч чого-небудь на місці юдейських (і тільки юдейських!) страждань. Чи не простіше було б з їхнього боку чесно назвати цей потоп помстою старозавітного бога Яхве?!
До речі, в районі Бабиного Яру все ж проходило інтенсивне будівництво. Будували телевежу, пізніше — телецентр. Не так давно була побудована станція метро. Чому в процесі всіх цих робіт нічого не викопали, що могло б послужити доказами? І чи будівництво Жидівського меморіального центру не закриє назавжди можливість незалежного розслідування? Адже під центром не покопати…
Примітки
[1] Для іншого більш ретельного критичного дослідження передбачуваних масових вбивств у Бабиному Яру з ще більшої кількістю документів і повідомлень про цю подію, наприклад, не підписаної копії документа без фірмового бланку, переданої до Bundesarchiv — Militärarchiv, rev.RH 26-454/28, (дивне повідомлення про невідому "Військову раду" від 2 жовтня 1941), cf. esp. U. Walendy, "Babi Yar — Die Schlucht 'mit 33,771 ermordeten Juden'?", in Historische Tatsachen No. 51, Vlotho 1992.
[2] General Jodl, on June 4, 1946, in Nuremberg before the International Military Tribunal, Trial of the Major War Criminals, IMT, Nuremberg 1947, v. XV, p. 329.
[3] Документ R-102 in IMT v. XXXVIII, pp. 292f.
[4] Encyclopaedia Judaica, Keter Pub. Ltd., Jerusalem, and Macmillan, New York 1971, v. 10, p. 994.
[5] Yisrael Gutman (chief ed.), Encyclopedia of the Holocaust, Macmillan, New York 1990, v. 1, pp. 133f.; cf. E. Jäckel, P. Longerich, H. J. Schoeps (eds.), Enzyklopädie des Holocaust, Argon, Berlin 1993, v. 1, pp. 144ff.
[6] Bundesarchiv [Federal Archives] Koblenz, R 58/218; J. Mendelsohn (ed.), The Holocaust, Garland, New York 1982, v. 10, pp. 51ff.
[7] E. R. Wiehn (ed.), Die Schoah von Babi Yar, Hartung-Gorre, Constance 1991, pp. 7f., 84, 86, 137, 141, 143f., 166f., 195f., 477.
[8] US National Archives, Record Group No. 373, exposure no. 45.
[9] Копію цієї газети можна отримати від польського історичного товариства, PO Box 8024, Stamford, CT 06905. Доповідь була підготовлена лідерами Центрального українського благодійного комітету (Краків), які прибули до Києва 29 вересня 1941 року, у перший візит до «визволеної» столиці України. Лідер цієї місії професор Кубійович — редактор Української Енциклопедії(cf. note 61). Я повинен надати цю інформацію д-ру Мірославу Драгану
[10] Цит. за Володимиром Кательницьким в "Вечірньому Києві", Березень 16–19, 1996; Кілька днів по тому цю статтю нібито передрукувала "За вільну Україну"(Львів). 10 липня 1997 тіла Кательницького і його матері були знайдені з численними ножовими пораненнями в їх скромній квартирі. Це неперевірена інформація була надана Мирославом Драганом.
[11] Радіограма No. 346/KK.
[12] M. Wolski, Fact Sheet on the Occasion of the Fiftieth Anniversary of the Babi Yar Massacre, Polish Historical Society, PO Box 8024, Stamford, CT 06905, Oct. 1991, pp. 2f.; cf. M. Wolski, Revue d'Histoire Révisionniste 6 (1992), pp. 47–58 (online: www.lebensraum.org/french/rhr/Babiy.pdf).
[13] J. Patek, Memorial Services Commemorating the 50th Anniversary of Babi Yar Could be Attenuated by Aerial Photos Showing Absence of Mass Graves There (unpub. MS).
[14] JTA Daily News Bulletin, v. VIII no. 316, Wed., Dec. 31, 1941: "Retreating Nazi Armies Intensify Anti-Jewish Terror in Ukraine", Jewish Telegraphic Agency, New York.
[15] V. M. Molotov, The Molotov Notes on Nazi Atrocities, The American Council on Soviet Relations, New York Jan. 6, 1942, p. 14.
[16] J. C. Ball, Air Photo Evidence, Ball Resource Services Ltd., Delta/BC, 1992, pp. 106ff.; cf. his chapter, this volume.
[17] Jewish Telegraphic Agency, Daily News Bulletin, March 15, 1942, p. 1, JDC Representative Reports.
[18] J. Patek, op. cit. (note 13); cf. E. R. Wiehn, op. cit. (note 7), p. 102.
[19] "Kijow", in Podziemna Obsluga Prasy Pozagettowej; cf. Archives of the Jewish Historical Institute in Warsaw, Ringelblum-I file, p. no. illegible, July 18, 1942.
[20] JTA Daily News Bulletin, "Systematic Execution of Jews in Nazi-Occupied Russia Reported by Partisans", by JTA from Kujbishev; JTA New York edition, Oct. 28, 1942, p. 3.
[21] H. W. Lawrence, "50,000 Kyiv Jews Reported Killed", New York Times, Nov. 29, 1943, p. 3.
[22] J. Patek, op. cit. (note 13), p. 9.
[23] The Black Book, Nexus Press, New York 1946 (repub. 1981), p. 360. Літературна комісія радянського антифашистського комітету на чолі з Іллею Еренбургом, навела різні свідчення очевидців, в період між 1944 і 1980 роками. Ці заяви були включені в різні "Чорні Книги", видані в Радянському Союзі, Румунії та Ізраїлі. Наприклад, цитата Гутмана. (прим. 5, т. 1, стор. 135), взята з «Чорної книги радянського жидівства» Еренбурга і Гроссмана, виданої в Нью-Йорку в 1981.
[24] Більш детальна критика всіх звітів щодо Бабиного Яру, cf. U. Walendy, op. cit. (note 1), pp. 22–32.
[25] U. Walendy, ibid., p. 30.
[26] E. R. Wiehn, op. cit. (note 7), p. 20.
[27] The Black Book, Nexus Press, New York 1946, p. 361.
[28] E. R. Wiehn, op. cit. (note 7), pp. 252f.
[29] I. Ehrenburg, W. Grossmann (eds.), The Black Book, Holocaust Library, New York 1980, p. 7; cf. J. Patek, op. cit. (note 13) as well as E. R. Wiehn, op. cit. (note 7), p. 147
[30] Cf. E.R. Wiehn, ibid.
[31] W. N. Sanning, The Dissolution of Eastern European Jewry, Institute for Historical Review, Torrance, California 1983; German ed.: Die Auflösung des osteuropäischen Judentums, Grabert, Tübingen 1983, ch. 2 and 4.
[32] I. Ehrenburg, W. Grossmann (eds.), op. cit. (note 29), pp. 3, 8.
[33] E.R. Wiehn, op. cit. (note 7), p. 148.
[34] I. Ehrenburg, W. Grossmann (eds.), op. cit. (note 29), pp. 8f.
[35] Ibid., pp. 9f.
[36] E.R. Wiehn, op. cit. (note 7), p. 149.