· Звідки Кнопп дізнався про великі порожні зали, в яких ще живі люди провели ніч? [66] У Бабиному Яру приміщень не існувало. І чому немає жодного свідка цих походів — до "залів", потім назад, до місця страти?
10. Професор д-р Вольфганг Бенц: [67] У яру
"[…] знаходилося 3 групи стрільців, в цілому близько 12 стрільців. […] Вони ставали по одному за кожним жидом і вбивали їх пострілами в потилицю".
· Постріл в потилицю був улюбленим методом вбивства в ГПУ, НКВД, КДБ і Штазі!19
11. 18 лютого 1946, радянський обвинувач Смирнов заявив на МВТ: [68]
"За неповними даними у Києві понад 195 тисяч радянських громадян були замучені до смерті, розстріляні і отруєні в «душогубках», зокрема в Бабиному Яру більше 100 тисяч чоловіків, жінок, дітей і людей похилого віку."
· Яким чином ця версія узгоджується з різними свідченнями очевидців?
· Можливо комуністичний режим сфабрикував ці звинувачення для того щоб провину за свої масові вбивства перекласти на німців?
· Тут приходять на згадку близько 10 тисяч українців вбиті у Вінниці совєтами пострілами в потилицю і кинуті в братські могили [69], як і інші масові вбивства.
12. Н. Ф. Петренко і М.Т.Горбачова свідчили: [70]
"[…] Німці кинули до могили немовлят разом з убитими і пораненими батьками та поховали живцем. "[71]
· Докази? Інформація стосовно місця, дати і т. д.?
13. У книзі Кларка ми читаємо: [72]
"Німецькі танки після окупації гуркотіли у великому жидівському кварталі, висаджуючи в повітря все живе що потрапляло на очі, а потім спалюючи жидів живцем в палаючих будівлях і вбиваючи їх у лісах над викопаними жертвами масовими могилами, в той час як деяких жидів прив'язували до дерев і розстрілювали або заколювали багнетами".
· Докази? Свідки?
· Час, необхідний майбутнім жертвам щоб викопати масові могили?
· Місце? Дата?
· Для чого потрібна тривала процедура прив'язування до дерев?
· Якщо у місті був великий жидівський квартал, чому жидів не зібрали там і не відвели, замість примушувати їх марширувати багатьма колонами у північно-західній Київ і тим самим примножувати багатьох свідків цієї акції — свідків, яких, однак, потім загадково не знайшли?20
14. У своїй книзі, виданій в 1987 році в Ізраїлі, Лені Яхіль писала: [73]
"30 тисяч жидів зібрали [в Києві] доставили в ліс і вбили протягом двох днів".
· Лені Яхіл не називає свідків, а також не дає пояснень та/або даних про те, як можна було зібрати і привести більш ніж 30000 чоловік протягом декількох годин, щоб тисячі людей цього не помітили і не виступили свідками.
· Яхіль вказує місце вбивства — ліс. Значить, це не яр? Який ліс? Докази? Фотографії з повітря?
15. Як зазначалося в розділах 4 і 6, жидів Києва і околиць плакатами поінформували, що їм необхідно зібратися з усіма своїми речами в певному місці. Плакат з’явився лише за день до збору.
Цей організаційний момент має ключове значення і повинен бути вивчений більш уважно, оскільки відповідними міркуваннями можливо скористатися mutatis mutandis (з відповідними змінами) для всіх інших версій різанини.
Плакат був надрукований російською, українською та німецькою мовами і нібито проголошував [переклад німецького тексту]: [7]
«Всі жиди міста Києва і його околиць повинні з’явитися у понеділок 29 вересня до 8-ї годині на ріг вулиць Мельника і Доктерівській (біля кладовищ). Взяти з собою документи, гроші і коштовності, а також теплу одежу і т. д… Кожен, хто не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Кожен хто увірветься в залишені помешкання або привласнить собі речі, буде розстріляний»
Основні питання:
· Чому не зазначений орган влади, що його видав?
· Ім'я та посада начальника, що його підписав?
· Дата видання?
Щодо тексту німецькою мовою:
· О 8 годині ранку або вечора? "До" 8-ї години?
· Оригінальний німецький текст був надрукований з "oe", "ае" і "сс' замість 'ö','ä' і 'ß'. Невже друкувальний станок 6-ї армії не мав умляутів в своїх шрифтах?
· Вулиця "Доктерівська" написана неправильно. Вулиця називалася "Дегтярівська".
· Вулиця "Мельника" написана неправильно — її правильна назва "вулиця Мельникова".
· Чому в німецькому тексті написано «на кладовищах» в множині, до того ж з неправильним німецьким прийменником?. Російською мовою йдеться лише про одне кладовище.
· Енциклопедія Голокосту [5] стверджує, що метою наказу було "переселення". Що стало джерелом такого твердження? Адже плакат не має жодної згадки про таке [7].
· Що означає "знайдені в іншому місці"? Коли люди сходяться на визначене місце звідсіля, скрізь — "в іншому місці".
· Наскільки ймовірне, що цю недбалу роботу виконали військовий відділ пропаганди і армійська типографія?
Щодо російського тексту:
· Вжитий щодо жидів термін "жиди" в російській мові є презирливим жаргоном. Яких результатів можна очікувати, коли навіть заклик зібратися не провіщає нічого доброго? Чи німці свідомо йшли на ризик у тому що значна частина жидів не з'явиться і заховається? Можливо, вони навіть передбачали, що в такому доведеться припинити бойові дії і задіяти свої збройні сили для їх пошуку?
· Тут також назви вулиць неправильні. Більше того, відмінювання слів "вулиця" і "кладовище" обидва невірні.
· Російський текст вказує 8:00 ранку і не згадує переселення!
· У списку речей, які необхідно принести, що значить "та ін."? Хіба не існувало ризику, що через "та ін." багато жидів з’явиться на місці збору з великою кількістю багажу — з конями і возами, ручними возками і колясками, навантаженими речами — і заблокують тим самим всі вулиці Києва?
Щодо українського тексту:
· Знов-таки неправильні назви вулиць і немає натяку на мету зборів.
· Що можна подумати про тих, хто відразу після окупації Києва анонімним плакатом, раптово вивішеному за одну ніч, закликає 100 тисяч або навіть більше жидів зібратися о 8 годині ранку на розі вулиці з усім їх точно не визначеним майном, і при цьому використовує образливе для жидів слово і погрожує розстрілом?
· Яким чином це "повідомлення" могло дістатися жидів у щойно зруйнованому бойовими діями Києві та на його околицях?
· Яким чином планувалося впоратися з величезним і неорганізованим натовпом (за часом прибуття або в алфавітному порядку, наприклад)? Хтось навмисно прагнув ризику хаосу на вулицях, який окупантам сповненого партизанами великого міста був точно не потрібен?
· Яким чином ці великі скупчення людей і речей планувалося розмістити на одному кутку вулиць?
· Як можна надрукувати близько 2000 плакатів у місті, де немає електрики?
· Хто і як розклював плакати вночі, ризикуючи життям під загрозою пострілів снайперів?
· Чому жоден з численних німецьких вояків не помітив величезних натовпів, багатокілометрових колон до місця збору або плакатів (які врешті-решт вони могли прочитати!) і ніколи не згадав про ці події, навіть серед своїх близьких?
· Чому жоден з іноземних кореспондентів, яким "німецька банда вбивць" дозволила оглянути захоплений і палаючий Київ, не бачив і навіть не чув про хоча б один з уявних 2000 плакатів?
· Невже у нещодавно захопленому і сповненому небезпеки місті окупантам не було чим зайнятися, ніж створювати додаткові величезні проблеми, які, зрештою, на той час не були вкрай терміновими?
· Він [7] та інші, схоже, не помітили існування кількох досить різних версій плаката. За Райтлінгером, [74] в плакаті зазначено "протягом трьох днів", і "на переселення". За словами Л. Озерова, [75] плакат українською та російською проголошував, "7 годин". Архі-сталінський Ілля Еренбург стверджував, що збір призначений на 7 годин, [76] ще й вказав неправильні назви вулиць. А.Кузнєцов [77] (джерело плакату [78]) також не має уявлення про правильні назви вулиць, і не згадує український та німецький текст. Відповідно до Звіту про події № 128 від 3 листопада 1941 року, про переселення оголошено нібито через «настінні афіші». [79] Термін «настінна афіша» (Мaueranschlag) є досить незвичним в німецькій мові і видається більш припустимим для росіян, що говорять німецькою. [80]