16. 6 жовтня 1991 з нагоди роковин Бабиного Яру, середніх років ортодоксальний жид у нічний час сказав на українському телебаченні в Києві: [81]
"150 тисяч жидів були вбиті німцями протягом двох днів за активної участі меншості українців з Києва та пасивної згоди більшості".
· Звідки він отримав інформацію вже про 150000 вбитих?21
17. Жид Володимир Познер — агент КДБ, що народився в Парижі в родині агента НКВС, стверджував, що було страчено 200 тисяч. [82]
· Докази?
18. 23 квітня 1990, Віталій Коротич — агент КДБ, громадянин Росії, що народився в Україні, назвав число жертв у Бабиному Яру 300 тисяч. [83]
· Як Коротичу прийшла в голову ця цифра?
19. 5 вересня 1991 р. «The Washington Times» опублікувала промову українського представника в ООН Геннадія Удовенка, який стверджував, що 50 тисяч жидів, більшість з яких діти, були вбиті протягом першого тижня жахливої різанини в Бабиному Яру.22 [84]
· Можливо, він отримав цю інформацію від І. Левітаса, голови Товариства жидівської культури в Києві, який зробив таку заяву в інтерв'ю київській газеті? [85] Це означає, що мерзенні жидівські батьки покинули більше 25000 дітей, а самі евакуювалися. Втім, це спростовують жидівські і радянські видання [31], [54] — [58], які підкреслюють, що з метою підтримки бойового духу евакуювали сім'ями.
20. У своїй книзі [86] київський автор і поет Докія Гуменна, що була свідком всього часу окупації Києва, присвячує менше половини речення уявним вбивствам в Бабиному Яру. Вона називає їх чутками і розповідає, що передбачуваними методами вбивства були страта з кулемета, ураження електричним струмом, ручні гранати і поховання поранених жидів живцем.
· Чому цей свідок вважає Бабин Яр вартим лише половини речення?
· Чому вона називає вбивства чутками?
· Яке джерело нових методів вбивства — ураження електричним струмом і ручні гранати? Чутки?
21. Читачі Великої Радянської енциклопедії 1950 р. будуть марно шукати статтю про Бабин Яр. [87] У виданні 1970 вказано від 50000 до 70000 жертв. [88]
· Хіба це не дивно, що могутня енциклопедія 1950 р. забула про Бабин Яр, хоча лише кілька років тому «Смирнов і К°» внесли до протоколу IMT в Нюрнберзі цю найжахливішу подію?
22. Видання Української енциклопедії 1955 і 1971 років нічого не знають про Бабин Яр. [89], [90]
23. Бабин Яр не згадується у наступних поважних енциклопедіях:
· Велика енциклопедія Лярусс. Париж, 1960; [91]
· Брокгауз, 1967; [92]
· Європейська Енциклопедія, Рим, 1976; [93]
· Універсальна енциклопедія Наутея, Мадрид, 1977; [94]
· Енциклопедія Британніка, видання з 1945 по 1984; [95]
· Академічна Американська енциклопедія, 1991; [96]
Останнє видання 1987 р. Енциклопедії Брокгауза вже згадує про Бабин Яр. [97] В ній зазначено, що в ярузі на півночі Києва німцями з поліцейського батальйону були вбиті більше 30.000 жидів. Вірш Євтушенко і 13-а симфонія Шостаковича згадуються, але читач не знайде більш точних даних. Останні новітні відкриття Енциклопедії Брокгауза, ймовірно, є результатом співпраці з Енциклопедичним Словником Мейерса. [98] Останній містить аналогічну інформацію, а також посилання на роман-документ А.В.Кузнєцова. Сторони світу відносно Бабиного Яру вказані невірно в обох енциклопедіях.
24. У своїй книзі [99] жид Й.Г.Бург (насправді Йосип Гінзбург), який разом зі своєю родиною пережив депортацію на Схід, повідомляє, що після втечі Червоної Армії з Чернівців, місцеве населення розпочало численні жидівські погроми, яким поклало край лише жорстке втручання Німеччини та її союзних військ.
· Чому Бург жодного разу не згадав аналогічних масових вбивств скоєних німцями?
25. К. Науманнс і Дж. Хір в книзі "Злочини Вермахту 1941–1944" стверджують, що на фото 1 і 2 на стор. 78 "жертви на шляху до Бабиного Яру" показані яскравого, сонячного дня [100].
· Відповідно до записів Військового щоденника OKW району Києва від 29 і 30 вересня 1941, погода була дощова, дороги багнисті.
· На фотографії дорога виглядає сухою.
· Деякі люди на цій світлині йдуть в протилежному напрямку.
· На цьому фото йде не юрмище людей (33 000!), а лише незначна кількість.
· Охоронців не помітно, хоча вони, певна річ, були б необхідні, якщо передбачувані жертви почують поруч кулеметні черги.
· Видно, що люди не несуть будь-яких речей, хоча їм нібито наказали прихопити їх із собою.
· Здається, що дорога проходить з південного сходу на північний захід. Таким чином, за тінню, сонце світить із заходу під кутом близько 50°. Це неможливо у Києві у кінція вересня!
· 15 квітня 1997 Головний архів землі Гессен (Hessische Hauptstaatsarchiv), на який посилаються Хір і Науманн, що оприлюднили це фото, повідомляє: [101]
"Нам невідомо чому на цьому фото пунктом призначення вказаний Бабин Яр".
26. І останнє, але також важливе: на меморіальній церемонії в Бабиному Яру в жовтні 1991 року президент Бундестагу (парламент Німеччини), професор доктор Рита Зюссмут, звинуватила німців у вбивстві наступним чином:
"П'ятдесят років тому 33 771 жидів були вбиті тут протягом двох днів, і як мінімум стільки ж за два наступні роки; незліченну кількість інших людей така ж доля спіткала пізніше. Станом на кінець німецької окупації України, яр став братською могилою".
· Звідки вона отримати ті числа?
· Чи присутній тут академічний підхід, адже пані професор відкинула наукову максиму de omnibus dubitandum est (піддавай все сумніву)?
· Яку кількість людей ця дійсно файна професорка вважає "незліченною"?
· Хіба президент Бундестагу не складала присягу?
6. Основні питання
6.1. Число жертв
"Точне" число 33771 убитих жидів з'являється в Звіті про події 106 від 7 жовтня 1941 року. [3] Надалі ми лише коротко покажемо, чому навіть дуже стислі дані, наведені в Звіті про події 106, доводять, що ми маємо тут незграбну вигадку. Інші докази для спростування були надані У.Валенді [24] та іншими.
Ймовірно, знищення жидів очолювали німецькі фахівці. Він [7] підкреслює, що айнзацкоманди очолювали інтелектуали (стор. 17). Втім, для експертів є непростимою помилкою стверджувати, що у Києві перебувало близько 300 тисяч жидів, особливо за два з половиною тижні після окупації міста — коли вже повинен був виконаний відносно достовірний огляд ситуації.
В 1928–1931 в Києві жило 140256 жидів. [102] Відомо, що перед Другою світовою війною жидівське населення України скоротилося приблизно на одну третину через еміграцію до менш антисемітських північного і східного регіонів Радянського Союзу. [103] Цей показник для Києва був дещо нижчим через урбанізацію жидів. Також було відомо, що населення Києва зменшилося приблизно з 850000 — 930000 осіб до 305 тисяч через евакуацію [104], [105]
Тобто, якби 7 жовтня в Києві перебували 300 тисяч жидів, ті «експерти» практично не знайшли би в місті нікого крім жидів — і лише глупі експерти не могли цього не помітили.
Таким чином, згадане в Звіті про події № 106 «нежидівське населення Києва», що очікувало від німецької влади помсти через скоєні жидами підпали, практично повністю складалося з привидів. Тоді й Енциклопедія Голокосту [5] також вигадувала примар, говорячи про нежидівські верстви населення Києва, що допомагали жидам ховатися або кошиками писали викривальні листи.