Вiдомо, що в царських хоромах є порцеляновий, срiбний i золотий посуд, але проти нього глиняний i дерев'яний, що наповнюється їжею, так само почеснiший, як старий сiльський храм Божий шановнiший панського, прикрашеного оксамитом афедронуб. Гарно каже про те росiйська приказка: "Не красна изба углами, а красна пирогами”.
Випало менi в Харковi бачити мiж премудрих емблематiвв i таке: вималюваний там, схожий на черепаху, гад з довгим хвостом; посеред черепа, прикрашаючи його, сяє велика золота зiрка. Може, тому в римлян звався вiн steiiio, а зiрка — stellа, а iд ним пiдписано таке: Sub luce lues, тобто: "Пiд сяйвом виразка". Сюди добре лучиться i приказка з Евангелiя: "Гроби побiленi"[46].
а - Полушка - дрібна російська монета, 1/4 копійки.
б - Афедрон - зад (гр.)
в - Емблемат(емблема) - малюнок із символічним значенням.
Байка 30. Соловей, Жайворонок та Дрізд
Серед широкого степу стояв сад — пристанище солов'їв та дроздiв. Жайворонок, прилетiвши до Солов'я, сказав йому:
— Доброго дня, пане спiваку.
— Вiтаю й тебе, пане Соловею, — вiдповiв йому спiвак.
46
Євангелiє вiд Матвiя, ХХIII—27. У Євангелії сказано так: "Горе вам, книжники та фарисеї, лицемiри, що подiбнi до гробiв побiлених, якi гарними зверху здаюгься, а всерединi повнi трупних кiсток та всiлякої нечистостi".