Ця думка розпалила й повела апостольськi, пророчi серця i серця мученикiв на лютi муки, а пустельникiв та iсникiв до гiркезних запалила подвигiв i надихала їх. Про цей просвiтний i розпалюючий, але неопаляючий вогонь Соломон у "Пiснi над пiснями" сказав:
Сильне кохання, як смерть,
Заздрощi непереможнi, немов той шеолд,
Його жар — жар огню,
Воно полум'я Господа (глава 8, (вiрш б)).
Цей божественний змiст просвiчував темряву, зiгрiвав вiдчай, охолоджував спеку, всолоджував прикростi, а без того нещасне всяке щастя. Отже, Бiблiя — наш верховний товариш i ближнiй — i приводить нас до єдиного, найдорожчого i найлюб'язнiшого. Вона — нашими предками залишений заповiт, що ховає в собi скарб iстини. Богознання, вiра, страх Божий, премудрiсть — це одне i те ж. Це справжня мудрiсть. Це скрiплюють i друзi Божi, й пророки (Премудрий Соломон, 4-й)[53]. "Її полюбив i шукав вiд юностi моєї[54]". "Вона ще краснiша за сонце[55]". "Прониклива, як ранок, добра, як мiсяць, вибрана, як сонце[56]". "Праця її — це чесноти; цнотливостi-бо й розуму вчить, правдi та мужностi, — а необхiднiшого за них нiчого немає в людськiм життi" (Пiсня над пiснями i Премудрий Соломон, глава 7 i глава 8).
а - Один Бог є сіячем дружби
б - Схоже до схожого веде Бог
в - Різність, чи протипристрастя
г - Різність і співпристрастя
д - шеол - пекло
(примітки Г. Сковороди)
56
У Пiснi над пiснями: "Хто це така, що вона виглядає немов та досвiтня зоря, прекрасна, як мiсяць, як сонце, ясна" (VI — 10)