Дуку встав, підійшов до рукомийника й підставив голову під кран.
— Тепер голова вже не болить, — сказав зачісуючись. — Цей метод дає кращий ефект, ніж будь-які ліки. Зроби й ти так само, бо мені здається, що й ти зовсім виснажений.
— Я розбитий від утоми, голодний і такий брудний, наче півдня качався в болоті.
— Іди додому.
— А ти?
— Я… Я почекаю на Доробанцу.
— Куди ти його послав?
— Послав привести інженера Бакалу.
— Добре, що ти вирішив поговорити з ним. У мене той тип…
— Не викликає довір’я. Знаю.
— Зовсім.
— У мене також. Я питаю сам себе, чи не він та нитка, за яку треба шарпнути?
— Так гадаєш? А я сумніваюсь. Про що хочеш із тім говорити?
— Хочу поговорити з ним про технічні питання. Більш за все мене збивають з пантелику мікропередавачі.
— Ох! Ті мікропередавачі!
— Слідкуй уважно за моєю думкою, хлопчику! Може, ми зможемо з’ясувати що-небудь, хоча б теоретично. Або знайдемо робочу гіпотезу, яку не могли б знищити заперечення, що впадають у око. Знаєш, як буває в подібних випадках? Будуєш гіпотези, вони здаються солідними і раптом бачиш, що вони не витримують заперечень сторонньої людини. Давай усе пригадаємо з самого початку. Що ж нам відомо? Що тиждень тому, коли ми пішли констатувати смерть Парасківа Пенделяну, виявили в його квартирі мікропередавач. А коли ми розмовляли з його сусідкою, Матильдою Григоріу — хорошою подругою Парасківа, — і там виявили…
— У тебе була тоді диявольська інтуїція, старий! Виявили такий же передавач і в такому ж місці. Який висновок можна звідси зробити? Тільки один — обидва мікропередавачі ставила та сама особа. Хай хтось інший, якийсь Ікс, зацікавлений був дізнатися, про віщо розмовляють у тих двох квартирах, і сам або через когось іншого ставить у них мікропередавачі. Добре. Подивимося тепер, що ми ще знаємо про ці мікропередавачі? Що інженер Бакалу, зачарований чарівним голосом тієї жінки, погодився слухати, що вони передадуть. Слухати, але що? Що говоритимуть у квартирі Парасківа Пенделяну? Чи в квартирі Матильди Григоріу? Чи що говоритимуть в обох?
— Тому, що мікропередавачі настроєні на ту саму хвилю, можна припустити, що цікавилися розмовою в обох квартирах, — зауважив Богдан.
— Але ж подумай, що трапилося б, якби тоді, як Бакалу слухав, розмовляли одночасно в обох квартирах?
Чи міг би він щось зрозуміти? Щоб погім розповити незнайомій з чарівним голосом? Тобі не здасться це безглуздим?
— Трохи, — визнав Богдан.
— Однак ми неповинні забувати, що Бакалу повинен був слухати не весь час, а лише в певні години. Що це могло означати? Тільки те, що між п'ятою й дев’ятою годинами лише водній з квартир повинна була відбутися бесіда, якою цікавилася невідома з чарівним голосом. Інакше кажучи, в цей час вона була зацікавлена в тому, що повинен був зареєструвати один із мікропередавачів.
— Тоді чому ж їх два?
— Так, це важливе питання. Одне припущення може бути таке: особа, яка їх поставила, не знала, в якій з кімнат відбудеться бесіда.
— Це так, і той факт, що Матильда і Парасків, як нам відомо, були друзі,— говорить за те, що бесіда могла відбутися на квартирі або Парасківа, або Матильди. От уже одне питання з’ясовано. Ти теж такої думки?
— Так, одне питання з’ясовано. Але ж воно, в свою чергу, тягне інші питання.
— Ще й до біса багато! — визнав Богдан, зітхаючи..
— Наприклад, між ким повинна була відбутися бесіда? Між Матильдою і Парасківом? Між одним Із них і кимсь третім? Чи між обома й третьою особою? Ось три питання, серед яких лише одне вірне. Але яке?
— Не знаємо, старий.
— Я так міркую: якби бесіда повинна була відбутися між Матильдою і Парасківом, невідома з чарівним голосом ніяк би не могла знати, що це буде лише в певні дні й тільки між п’ятою й дев’ятою годинами. А тому не буде безглуздим, якщо ми припустимо, що в бесіді повинен був брати участь і хтось третій.
— Саме так!
— Отож хто, на твою думку, міг вести розмову: Парасків та особа Ікс? Матильда та особа Ікс, чи Магильда, Парасків та особа Ікс?
— Найімовірнішим здається, що Матильда, Парасків та особа Ікс.
— Не завжди те, що здається найімовірнішим, є ближчим до правди, хлопчику.
— Знову ускладнюєш, Дуку? Тобі наче приємно заплутати й те, що вже зумів пояснити?
— Мій хлопчику, мені не подобається ускладнювати, але коли аналізуєш речі, треба намагатися вичерпати всі можливі варіанти. Лише таким чином можна знайти найлогічніший. Якщо не передбачиш усіх варіантів, тоді можеш вибрати найпомилковіший і потім втратиш багато часу на дурниці. Наступним питанням, яке я собі поставив би, є: чи не можна припустити, що між Парасківом і Матильдою, крім дружби, існували ще й стосунки спільників?