На згадку про минуле життя, віддаючи шану колишньому, вони дали бару назву «Когут».
Від автора
Як і завжди, я доволі вільно поводився з реальністю, особливо що стосується юриспруденції. Закони, суди, процедури, статути, фірми, судді та їхні зали, адвокати та їхні звички — все белетризовано заради сюжету.
Марк Твен казав, що він зрушував цілі міста й держави, аби ті відповідали його розповіді. Ось таку ліцензію надано романістам. А може вони її просто присвоїли.
Алан Свонсон водив мене вулицями округу Колумбія. Боббі Моук — фахівець із цивільно-правового делікту, який має енциклопедичні знання в юриспруденції, неодноразово читав рукопис. Дженніфер Галві з юридичної школи Віргінського університету втаємничила мене в складнощі студентської позикової системи. Усім красно дякую. Вони не винні в моїх помилках.
Існує питання, яке ненавидять усі письменники: «Звідки ви берете свої ідеї?». Стосовно цього сюжету відповідь проста. Я прочитав статтю у вересневому номері журналу «Атлантік» за 2014 рік. Вона називалася «Афера з юридичними школами». Це чудове розслідування провів Пол Кампос. Стаття мене так надихнула, що, не встигши її дочитати, я вже знав, про що буде мій наступний роман.
Дякую Вам, пане Кампосе.
Джон Ґрішем (нар. 1955 р.) — фаховий юрист, що популяризував жанр «юридичних детективів». За тридцять років письменницької кар’єри Ґрішема у світі продалося понад триста мільйонів примірників його книжок. За мотивами його романів відзнято одинадцять фільмів і три телесеріали. У видавництві «КМ-Букс» вийшла друком низка перекладів Джона Ґрішема, зокрема такі бестселери, як «Фірма» та «Адвокат негідників».
«Життєрадісний, грайливий детектив. Ґрішем завжди так вигадливо пише. Насолода»
«Суцільне задоволення. Найкраще у Ґрішема — коли він б’є своїм сардонічним гумором по не завжди високоморальних принципах законників та банкірів».
«Добра розповідь. Втішна і аж надто правдоподібна».
The Washington Post