Так, десятиріччя визволення трудящих Буковини — радісне свято всього радянського народу. В братній радянській сім’ї з кожним днем все пишніше й пишніше, як справжній квітник радості, розквітає буковинський край, збагачений плодами самовідданої радісної праці визволених людей, зігрітий яскравим сонцем радянського життя, життєдайним сонцем, що його засвітив великий Сталін.
Мчаться роки в поході, як розгнуздані коні, вже й на Віслі й на Ельбі стяги в’ються червоні. Вже піхота проходить по берлінськім граніті, і про доблесть солдатську лине слава у світі, у столиці — салюти в надвечір’я травневі, шле народ привітання своєму вождеві. Мир, і щастя, і радість — за труди і походи.
— Слава Сталіну, слава! — встали дружно народи.
Сили миру незліченні. Табір миру набагато сильніший за табір війни. Йоґо веде до світлого майбутнього кращий друг радянського мистецтва, генералісимус миру і життя — великий Сталін.
Сьогодні погляди мільйонів знову звернуті на Волгу. З почуттям патріотичної гордості кожен радянський громадянин сьогодні говорить про найвеличніші будови комунізму — Куйбишевську і Сталінградську гідроелектростанції.
Світ не знав досі будов, рівних волзьким велетням.
Вирішення таких складних завдань під силу лише людям сталінської епохи. Під керівництвом партії, великого Сталіна радянські люди в мирному натхненному труді не раз прославляли свою Вітчизну.
Волзські будови накреслив геній Сталіна. Це новий вияв сталінського піклування про розквіт Радянського Союзу, про щастя і добробут радянської людини.
Спасибі Вам, великий вождь, за Ваш високий, світлий труд. Ви скажете — і піде дощ. І плодоносним стане грунт. І сто споруд зросте за рік, і потече сто нових рік.
Наше місце — письменників і митців — там, на трасі каналу та на Каховському будівельному майдані. Письменники і митці повинні туди прийти разом з першими проектувальниками, геодезистами, землекопами...
Разом з будівниками величних споруд, разом з усім нашим народом, захопленим натхненною творчою працею, ми, письменники, завойовуватимемо комуністичне щастя, творитимемо сталінську славу нашої Вітчизни.
— В наступ на посуху! — чути слово, Сталіна ми чуєм клич новий. І вже бачим степ в рясній обнові: килиму зеленого сувій розгортається, цвіте навколо... Як не заспівати, не радіть — ми на ниві, на широкім полі стільки ще не бачили суцвіть! У степу зелені стіни гаю суховій зловісний не проб’є! Долю ми свою не викликаєм — щастя ми виборюєм своє! Всюди, всюди сталінського плану бачимо прозорість, глибину!... Гей, степи мої, степи кохані, зашуміть про силу весняну!
Від усього серця ми шлемо гарячу любов і подяку нашому вождю і учителю Йосифу Віссаріоновичу Сталіну за всі його великі піклування та батьківську любов до українського народу.
Всю землю, що зросив наш чесний піт, ми зросимо безсмертною водою, і Сталінською назове добою ці дні величні неозорий світ.
Охоплені патріотичним піднесенням, натхненні розмахом нашого соціалістичного будівництва, композитори України сповнені гарячого прагнення втілити в нових музичних творах образи величніших будов наших днів, оспівати славні героїчні діла нашого народу, який впевнено йде до комунізму по шляху, накресленому геніальним вождем трудящих — Сталіним.
Українські художники у своїх творах — живопису, скульптури, графіки відобразять велич сталінських будов. Наші портретисти відтворять образи героїчних будівельників Каховської гідроелектростанції і каналів, а майстри плакатного мистецтва дадуть бойові, мобілізуючі плакати.