Выбрать главу

Апарат УТТ засмічений політичне сумнівними людьми...

В. Чумаченко,
секретар Сталінського райкому
КП(б) України м. Києва
"Осторонь боротьби за піднесення
українського театрального мистецтва"
("Рад. мист."19 вересня 1951)
* * *

Товариші!

Народи Радянського Союзу святкують сьогодні тридцять четверті роковини Великої Жовтневої революції, яка осяяна генієм Леніна і яка відкрила людству шлях до нового, соціалістичного світу. Кожний рік руху по цьому шляху приносить нашій Батьківщині нові успіхи.

Вся діяльність більшовицької парти і Радянського уряду..., як і всі роки після смерті великого Леніна, проходила під мудрим керівництвом нашого вождя товариша Сталіна. (Тривалі оплески). Товариш Сталін з геніальною прозорливістю орієнтує партію і народ в найскладніших явищах внутрішнього і міжнародного життя і намічає перспективи дальшого розвитку. Невичерпна енергія товариша Сталіна у повсякденному керівництві як великими, так і малими справами, його вміння визначати головні завдання Радянської держави і спрямовувати всі наші сили на їх розв’язання забезпечують народам Радянського Союзу великі перемоги в будівництві комунізму. (Оплески).

Л. П. Берія
Доповідь на урочистому засіданні
Московської Ради 6 листопада 1951 року
("Радянське мистецтво", 7 листопада 1951)
* * *

Є в українській народній творчості, присвяченій рідному Сталіну, чудовий хвилюючий мотив — виряджання посланця, який в поетичному образі солов’я чи орла летить у Москву з квіткою — символом палкої любові: "На вікні в Кремлі сідай, квітку Сталіну віддай. Передай ти оцей цвіт і скажи йому привіт: і від мене, й від усіх, ідо живем ми краще всіх".

...Сталіну рідному, непереможному прапорові нашого невпинного руху вперед, найвеличнішій в світі людині, яка несе народам мир і сонячну радість життя. Радянська Україна в єдинім пориві проголошує: "Слава Великому Сталіну, батькові рідному — слава! Дяка від всього народу, слава від роду до роду!

Матвій Шестопал
"Народ славить вождя"
("Літературна газета", 5 грудня 1951 року)
* * *

Нема слів, щоб передати ті радісні почуття, з якими зустрічаю я 1952 рік. В минулому році мені випала велика честь зробити перший крок у відтворенні образу товариша Й. В. Сталіна в п’єсі Вс. Вишневського "Незабутній 1919-й".

...За першооснову роботи над образом Й. В. Сталіна я взяв його промову на Другому Всесоюзному з’їзді Рад з приводу смерті В. І. Леніна — клятву незабутньому Іллічу — та промову на вечорі кремлівських курсантів від 28 січня 1924 року — "Про Леніна". В цих промовах, у думках Й. В. Сталіна про Леніна і закладено той естетичний ідеал людини, мислителя, діяча, генія революції, який я прагну відобразити. "Бути як Ленін", "Сталін — це Ленін сьогодні".

П. Сергієнко,
народний артист УРСР
"Щастя митця"
("Радянське мистецтво", 1 січня 1952)
* * *

Найбільше мене хвилює завдання відтворити в різьбі образ великого генія людства Й. В. Сталіна. В моїх планах чимале місце належить темі миру, великих сталінських будов.

Зараз я працюю над композицією про мирну творчу працю радянських людей, про розквіт українського мистецтва, що його визначила велика Сталінська Конституція.

Я ще не знаю, як назву свій майбутній твір, але він буде оспівувати великий Сталінський Закон.

Володимир Хитько,
народний майстер
"Творити для народу"
* * *

Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки, в основу якої покладена велика Сталінська Конституція, це яскраве відображення сьогоднішнього радісного, щасливого життя, що його здобув український народ у непорушному союзі з усіма радянськими народами і насамперед з своїм старшим братом — великим російським народом.

І славлячи Конституцію, ми славимо її творця — великого Сталіна: "Хвала Тобі, Батьку, від роду й до роду, у шумі заводів, у шелесті нив! Ти — віра і правда, Ти — серце народу. Спасибі за сонце, що Ти засвітив!"