Йосиф Віссаріонович Сталін, батько народу нашого, пішов від нас... Кому при цій звістці не здалося, що ясне березневе сонце потемніло в небі, що на груди навалилася важка кам’яна скеля! Нема слів у людській мові, щоб передати наше горе, нашу невимовну скорботу.
...Безсмертне ім’я Сталіна житиме у віках. З ним ми переможемо всіх і всіляких ворогів, з ним ми побудуємо комунізм.
Ні, не помер він, бо генії не вмирають. Вони живуть в ділах народів. І великий Сталін живе і вічно житиме в героїчних діяннях радянських людей.
Сталін з нами, ім’я його на наших бойових знаменах, в наших полум’яних серцях.
Сталін...
Скільки надії для поневоленого людства було і є в цьому слові!
Сталін...
Його ім’ям жили і житимуть матері, заколихуючи своїх дітей у В’єтнамі, в Кореї.
Сталін...
Запорука щастя, справедливості, миру, життя...
Наш український народ століттями й тисячоліттями згадуватиме з почуттям безмірної подяки й глибокої любові світле Сталінське серце...
Будьмо ж достойні величі сталінської епохи! ...Ніколи не вмре ім’я Сталіна в серцях чесних людей!
Скорбота й біль нам стиснули серця, — все людство трудове осиротіло. Клянемося довести до кінця його безсмертне і величне діло! Хода народу мужня і тверда, — ми всі дорогу маємо єдину: — Вперед, солдати армії труда, за Сталіна, за нашу Батьківщину!
Спинилося серце, велике полум’яне серце найдорожчої д ля нас людини — вірного соратника Леніна, геніального Вождя нашої Комуністичної партії, друга і вчителя всьогб прогресивного людства — серце рідного Йосифа Віссаріоновича Сталіна.
В цей скорботний час, в час невимовне тяжкої туги кожен радянський літератор ще ясніше усвідомлює значення невмирущих ідей ленінізму, значення геніальності вчення великого Сталіна, ще глибше відчуває потребу всебічного опанування науки Маркса — Енгельса — Леніна — Сталіна.
Так, Сталін помер.
Але Сталін живий! Він ніколи не буде мертвим. Він залишив нам безсмертну спадщину — своє вчення, яким визначено наше майбутнє. Він вказав нам шлях будівництва комунізму.
У найтяжчі хвилини ми завжди говорили собі: яке щастя, що у нас є Сталін! І зараз ми говоримо теж: у нас є Сталін, він завжди з нами, смерть не відняла його від нас, він завжди житиме в наших серцях і в нашій боротьбі за комуністичне майбутнє.
Сталін, як Ленін, — вічний і безсмертний.
Своєю останньою працею він з геніальною силою просунув далеко вперед всеперемагаюче марксистсько-ленінське вчення, визначив наш шлях, створив зриму картину щасливого майбутнього людства. Приступаючи завтра до будь-якої справи, ми не тільки будемо запитувати себе: а що сказав би про це товариш Сталін? — ми говоритимемо:
— Так наказав нам Сталін!
— Так вимагав Сталін!
— Так нас учить Сталін!
Сталін буде з нами в радості й в печалі, в нашій роботі, в нашій боротьбі, в нашій перемозі, тому що Сталін — це наше життя.
Товариш Сталін виховав залізну когорту незламних революціонерів ленінського типу, які пройшли велику школу боротьби з ворогом зовнішнім і внутрішнім, оволоділи великим вченням Леніна — Сталіна, несуть в собі велетенський досвід будівництва комунізму.
Ці люди ідуть на чолі партії і народу, забезпечуючи здійснення політики Комуністичної партії.
...Сталін помер. Хай живе, хай перемагає його безсмертна справа!
Велике горе спіткало народ. Безмежна наша скорбота. В сльозах Україна біля труни рідного батька і вчителя товариша Сталіна. В ці тяжкі дні ми пригадуємо все велике і добре, що зробив для українського народу любий Вождь трудящих усього світу...