Наше завдання полягає в тому, щоб сум перетворити в силу.
Сталінська мужність не полишає нас. Справа Леніна-Сталіна безсмертна! Геній Сталіна освітлює нам путь у віки. Випробувана когорта учнів та бойових соратників товариша Сталіна очолює керівництво партією і країною.
Як і в ленінські дні, народ товпився навколо свого батька, без сну, пліч-о-пліч, ніби нб вірячи в розлуку, яка вже прийшла. Разом з народом нашим його оплакуватимуть мільйони навіть тих, хто ніколи не бачив, як він усміхався нам з піднятою рукою на першотравневих парадах чи благословляв з мавзолею на правий бій у Вітчизняній війні, діти, жінки й матері, молодь землі, трудівники і далекі люди колоніальних країн, для котрих ім’я його — символ оновлення життя і всіх тих чистих радощів праці і миру, заради яких тільки й варто жити на землі.
Як не стискає нашу душу біль, мужність наша наснажується свідомістю того, що вірні сталінські соратники стають на командирську вахту, щоб вести до дальших перемог наш флагманський корабель.
Вороги Радянської держави розраховують, що тяжка втрата, якої ми зазнали, приведе до розброду і розгубленості в наших рядах.
Але марні їх розрахунки: їх чекає жорстоке розчарування.
Хто не сліпий, той бачить, що наша партія в тяжкі для неї дні ще тісніше змикає свої ряди, що вона єдина і непохитна.
...Вічна слава нашому любимому, дорогому вождю і вчителю — Великому Сталіну.
Ми стоїмо під переможним стягом, і непорушна єдність наших лав. Ми Сталінові даємо присягу іти вперед, як він заповідав!
Ні! Ні! Він не мертвий! Він живе між нами, жить йому і жити у віках волею, безсмертними ділами; сонцем невгасимим в небесах гріть йому серця і наші душі. Сталін з нами в битвах і в труді. Сталінською силою ми дужі, сталінською волею тверді!
Батьку рідний! Ти живеш в народі, в партії живеш Комуністичній, в кожному колгоспі і заводі, в будівничій праці титанічній, в подиху весни і в буйних сходах, у садах Полтавщини квітучих!
Помноживши свої сили і творчу енергію, радянський народ спорудить найвеличніший пам’ятник Вождю — завершить будівництво комунізму в нашій країні, почате за мудрими Сталінськими накресленнями.
Сталін живий, він завжди був і буде з нами.
Ми слухали радіопередачу з Москви про похорон нашого любимого Вождя, і серце стискалося від невимовного горя. Товариша Сталіна більше немає серед живих.
...Сталін помер, та живе й вічно житиме слава про нього в наших серцях і в серцях трудящих усього світу, житиме вічно, як вічно сіятимуть рубінові зорі, що їх він засвітив на високих баштах старовинного Кремля для сучасників своїх і для прийдешніх поколінь...
Комуністична партія закликає радянський народ віддати всі сили на здійснення заповітів великого Сталіна. Комуністична партія кличе всіх нас до пильності. Бути пильними скрізь і всюди, уміти розпізнавати підступні дії ворога, давати разючу відсіч.
Ми знаємо: створена великим Сталіним партія комуністів, яка привела наш народ до соціалізму, приведе нас до повного торжества нашої сонцесяйної мети — до комунізму.
В діяннях нашої партії вічно житиме безсмертне ім’я великого Сталіна. Воно з нами, воно освітлює наш, шлях вперед, до комунізму.
На підвищенні, серед живих квітів, на зелених вінках у червоній труні лежить Йосиф Віссаріонович. Такий близький усім нам, такий рідний... Ясне чоло у нього і той же теплий вираз обличчя, що й завжди ми його знали. Руки спокійно покладені вздовж мундира Генералісимуса. І тільки зімкнуті у нього уста і тільки склеплені у нього очі — навіки. Від цього ж чола Сталіна стільки випромінювалось геніальних думок, що наснажували і наснажують нас безсмертним його вченням, озброюють нас на боротьбу з ворогами, що підносять і стверджують у нас віру в здійснення одвічної мри людства — побудови комунізму!