Сьогодні все прогресивне людство гаряче вітає геніального Вождя, мудрого учителя і найбільшого друга трудящих — Йосифа Віссаріоновича Сталіна в день його семидесятиріччя.
Людство ще не знало такого — найграндіознішого за масштабами і найвизначнішого за своїми значеннями — одностайного вияву почуттів і волі народних мас, як той всесвітній рух трудящих, який розгорнувся нині в ознаменування семидесятиріччя товариша Сталіна. Вияв подяки, відданості і любові до товариша Сталіна перетворився в наймогутнішу всесвітню демонстрацію одностайності сотень мільйонів трударів, в найвеличніший огляд сил миру і демократії, в іспит зрілості волелюбного і революційного духу народів.
...Ім’я великого Сталіна стало нині прапором всього прогресивного людства.
Це той, хто весни трудівничі веде до непогасних літ, це той, чиє сімдесятріччя святкує нині цілий світ.
— Слава тобі, Сталін! — лине пісня всюди... — Добрий ранок, рідний, батьку дорогий!
І стає на подвиг Сталінська родина, йду я до комбайна, за кермо берусь. І стає на подвиг вільна Україна, Сонячна Росія і увесь Союз!
В ці дні всенародного торжества погляди всього радянського народу і всього прогресивного людства, як і завжди, з неосяжною любов’ю і трепетно-гарячими почуттями звернені до Кремля, до великої людини, семидесятиріччя якої відзначає світ. Серце Вождя і серце народу б’ється в одному ритмі, як одне велике гаряче серце.
"Коли серця мільйонів злить в одно — твоє це серце буде, рідний Сталін". Ці слова українського поета якнайглибше виражають думки й почуття всього народу.
— Доброго здоров’я і довгих, довгих років життя бажаємо Тобі, великий Вождь — світоч віків і народів, сонце правди, щастя і свободи!
Чи є на світі такі нагороди, які для Вас були б не малі?.. Найвища із них — це любов народу за щастя на нашій землі. Ведіть же Землю, боями зігріту, мов корабель серед бур і громів. Живіть на радість народів світу, полководець сердець і умів!
У серці вдячному палає до Сталіна любов безкрая. Не тільки в нас — в усьому світі, де стяг визвольний майорить, без краю в щирому привіті хвала, мов хвиля та, гримить — тому, хто світить серед бою, хто сонцем сяє всій землі, хто світлою встає метою у зореносному Кремлі. Де світоч правди людям сяє, там слава Сталіну лунає.
Для цілого світу — єдиний маяк: Росія і Сталін, — Вітчизна моя!
Війна завдала нам усім багато горя й страждань, але ми, матері, глибоко вірили, що виведемо в люди своїх синів, що доживемо до омріяних днів Перемоги.
Наші сподівання збулися. В перші ж дні після визволення від фашистського ворога сотні, тисячі матерів-вдів відчули батьківську допомогу і піклування руки нашого Батька. Перші доми будувалися для них, для їх дітей. Діти, що втратили батьків, не стали бездомними, не стали сиротами. Рідним домом став для них дитячий будинок, який вони тепло згадуватимуть все життя. Адже це не тільки дах над головою, чиста постіль і тепла страва. В дитячих будинках тисячі дітей відчули сердечне сталінське піклування, яке можна зрівняти тільки з дружньою сімейною атмосферою. І не тільки це. Мільйонам дітей нашої країни широко відкрився світлий шлях, шлях у майбуття, яким веде їх дорога рука Вождя.
Ось чому в цей урочистий сонячний день мені хочеться до великого вінка любові, що піднесуть його сьогодні мільйони трудящих любимому Вождю і вчителю, вплести і квітку подяки від тих матерів, чиїм дітям наш мудрий вчитель і друг заступив та заступає батька.
Післязавтра опівночі наступає Новий рік. Український радянський народ зустріне його своїм урочистим Державним гімном. Піднесена мелодія гімну полине із краю в край по всій нашій республіці, понад ріками й горами. Возз’єднаний і вільний сорокамільйонний український народ радісно співатиме про свою свободу, щастя і рівність, знайдені в єдиній і дружній радянській сім’ї, і особливу подяку від усього щирого серця свого проголосить він своєму випробуваному в дружбі й вірності старшому братові — великому російському народові, своїм великим вождям Леніну і Сталіну.