ЕРІК: Фрежан став привабливим... Відколи розконсервували промислові землі... Довго ж вони воювали проти префектури! Змінити у реєстрі статус периметра під охороною — справа складна і непевна...
АНДРЕА: Авжеж...
ЕРІК: Давно ви зустрічаєтесь з Борисом?.. Я... даруйте, звісно, це мене не стосується, я ставлю питання, бо...
АНДРЕА: Чотири роки.
ЕРІК: Ми з Патрицією мало знайомі... Вони з Франсуазою зазвичай зустрічаються десь окремо... Дружать ще зі школи... Все це так дивно... Мамо, бачу, тобі нарешті добре?
АНДРЕА: У якій сфері ви працюєте?
ЕРІК: Я голова юридичного відділу компанії «Фрамекс». Вони роблять гелікоптери.
АНДРЕА: А ви що робите?
ЕРІК: Переважно займаюся угодами з лізингу...
АНДРЕА: Он воно що...
ЕРІК: А ще позовами і суперечками.
АНДРЕА: Я ще ніколи не сиділа у гелікоптері.
ЕРІК: Це можна влаштувати.
АНДРЕА: Я була б дуже вдячна.
ЕРІК: Днями можу влаштувати невеличку екскурсію...
АНДРЕА: Супер.
ЕРІК: Що? Вам смішно?
АНДРЕА: Аж ніяк. Мені приємно.
ІВОННА: Пательня з рибою. Сморжі з петрушкою...
АНДРЕА: Скажіть, як, по-вашому, я видаюся молодою?
ЕРІК: Ви жартуєте...
АНДРЕА: У моєму віці мама якраз мене народила.
ЕРІК: І правильно зробила.
Пауза.
АНДРЕА: Вона зараз у Межані, в будинку для літних людей. Їй нудно. Читає лекції про в’язання шкарпеток для дорослих. Спершу носик з двома ріжками, потім вертається назад, переробляє носик — може так три або чотири рази повертатись. Нарешті ти всовуєш туди ногу — і шкарпетка витягується, бо посередині є прихована дірка...
ІВОННА: Курча табака...
ЕРІК: І зручні виходять шкарпетки?
АНДРЕА: Дуже зручні!
Заходять Франсуаза і Борис.
Франсуаза явно змінилася, прагне повернути собі добрі манери.
Андреа, з шампанським і соломкою в руках, навіть оком не веде на їхню появу.
ФРАНСУАЗА: Справді милий столик...
Вона сідає на четвертий стілець, перед яким немає приборів.
ЕРІК: Авжеж. Бездоганний.
БОРИС: Що ж, залишаємо вас насолоджуватись вечерею...
АНДРЕА: Здається, ви про все домовилися... (П’є). І який у вас план?
БОРИС (забирає у неї келих з шампанським): Не треба.
АНДРЕА: Ти залишив мене.
БОРИС: Андреа... Ходімо.
ФРАНСУАЗА: А я бачила морських їжаків! Івонно, ти ж любиш морських їжаків!
АНДРЕА: О, я їх просто обожнюю! Вони в’їдливі і ядучі...
ЕРІК: Зараз не сезон морських їжаків.
ІВОННА: А ви в курсі, мадам, що можна будь-що показати, не використовуючи слова? Приміром, я можу показати жестами мир...
ЕРІК: Андреа, гадаю, вам справді вже час іти...
АНДРЕА: Хоч келих допити можна? (Хапає свій келих і п’є). Борисе, не хвилюйся, я цілком твереза... А Ерік обіцяв покатати мене на гелікоптері!
ФРАНСУАЗА: Он воно що! Справді?
АНДРЕА: Так. Я ще ніколи не сиділа у гелікоптері...
ФРАНСУАЗА: І коли це буде?
ЕРІК: Колись.
ФРАНСУАЗА: Отже, повезе вас на прогулянку гелікоптером...
АНДРЕА (до Еріка): Сподіваюся, ви не просто так це сказали, бо я дуже довірлива, знаєте...
БОРИС: Андреа, та ти вже в печінках у всіх! Ходімо негайно!
АНДРЕА: І якщо насправді ви не збираєтеся катати мене, то скажіть про це зараз же!
ЕРІК: Ви ніколи не літали на гелікоптері, тому я запропонував влаштувати «хрещення»... Найближчими днями... Але я сам не обов’язково там маю бути...
АНДРЕА: Отже, я не так зрозуміла...
ЕРІК: Це було узагальнення...
АНДРЕА: Я помилилась.
ФРАНСУАЗА: Наполягаю на тому, щоб ви залишили нас негайно!
АНДРЕА: Авжеж... Звичайно... (Підводиться). Шкода. Смілива була пропозиція. Мені сподобалося. Але... клацнули пальцями — і знову по мушлях!
БОРИС: Не варто було їй пити...
ЕРІК: А й справді.
АНДРЕА: О, нарешті! От вона, істина! «Не варто було їй пити...» Та я ледве шампанського пригубила!.. (До Франсуази). Гадаю, ви вже нічого не розкажете своїй подрузі...
ФРАНСУАЗА: Я так не думаю.
АНДРЕА: А шкода... (До Бориса). Годі! Не тягни мене! Чуєш? Не тягни!.. (До Франсуази). Хотіла б я знати, наскільки він принизив мене, щоб переконати вас... (У її сумочці дзеленчить телефон). Усе це так гидко! Такі бридкі розмови... Мене від вас верне... Алло?.. Що? Ніжку втратив?! Навіщо ти поклала його до машинки?! Нічого, золотко, пришиємо ніжку... Постав його сушитися, а я потім пришию... Так, на рушник... Со, не плач... Не плач, бо покладу слухавку!.. Отак. Обіцяю, авжеж... (Надсилає багато поцілунків у телефон). Можна мені викликати звідси таксі?