— Так. Вона або знала водія, або та людина здалася їй безпечною.
— Але хто про це згадає? — мовив Страйк.— На ній був пересічний одяг, ще й парасоля. Зупинилася машина. Марго нахилилася до вікна, тоді сіла всередину. Ні бійки, ні конфлікту. Машина поїхала собі.
— І лише водій знає, що трапилося потім,— додала Робін.
Її мобільний задзвонив: Пат Чонсі.
— Вічно вона так,— буркнув Страйк.— Ти їй пишеш повідомлення, а вона обов’язково дзвонить...
— То й що? — не стрималася Робін і прийняла дзвінок.— Добридень, Пат. Вибачте, що турбую в неробочий час. Отримали мою есемеску?
— Так,— каркнула Пат.— Де ти таке взяла?
— У старих поліційних паперах. Можете перекласти?
— Так,— відповіла Пат,— але то якась дурниця.
— Заждіть, Пат, хочу, щоб це почув Корморан,— сказала Робін і ввімкнула гучний зв’язок.
— Готові? — почувся хрипкий голос Пат.
— Так,— озвалася Робін.
Страйк дістав ручку й перевернув стос паперів, щоб було де писати.
— Там таке: «І це остання з них, кома, дванадцята, кома, і коло замкнеться, коли знайдуть десяту, кома»... а далі слово, якого я не можу прочитати, це навіть не Пітман... а далі ще слово, фонетично виходить Ба-фом-ет... і крапка. І нове речення: «Пиши в істинній книзі».
— Бафомет,— повторив Страйк.
— Ага,— озвалася Пат.
— Це не ім’я,— сказав Страйк.— Бафомет — окультне божество.
— Ну, отаке там написано,— спокійно відповіла Пат.
Робін подякувала їй і повісила слухавку.
— «І це остання з них, кома, дванадцята, кома, і коло замкнеться, коли знайдуть десяту, кома, невідоме слово, Бафомет, пиши в істинній книзі»,— перечитав занотоване Страйк.
— Звідки ти знаєш про Бафомета? — спитала Робін.
— Віттакер цікавився всім тим лайном.
— А,— мовила Робін.
Віттакер був останнім коханцем Страйкової матері; Страйк вважав, що саме він улаштував передозування, яке відібрало її життя.
— У нього була Сатанинська біблія,— пояснив Страйк.— 3 Бафометом, з пента... Чорт!
Він почав перебирати незшиті сторінки, шукаючи ті, на яких Талбот намалював п’ятикутні зірки. Насупився, тоді звів очі на Робін.
— Я думаю, це не зірки. Це пентаграми.
Частина третя
У сівер облачилася зима...
Едмунд Спенсер, «Королева фей»
15
Де згоїни ще є від давніх ран...
Едмунд Спенсер, «Королева фей»
На другому тижні листопада у Джоан через хіміотерапію небезпечно знизився рівень лейкоцитів, і її поклали до лікарні. Страйк лишив агенцію на Робін, Люсі своїх трьох синів — на чоловіка, й обоє помчали до Корнволлу.
Нагальний від’їзд Страйка збігся зі щомісячною нарадою агенції, і вперше Робін — наймолодшій і, мабуть, найменш досвідченій з усіх детективів агенції, ще й єдиній жінці — довелося вести зібрання самій.
Може, то їй тільки здалося, але Гатчинс і Моррис — обидва колишні поліціянти — сперечалися про графік на наступний місяць і лінію, якої слід триматися з Мутним, дещо більше, ніж якби на нараді був присутній Страйк. Робін вважала, що секретарку Мутного, яку вже давненько годували й поїли за рахунок агенції в надії дізнатися щось про вплив її шефа на його власне начальство, час уже списати з рахунків як потенційне джерело. Вона вирішила, що Моррисові слід востаннє запросити її на вечерю, щоб приспати будь-які підозри щодо його цілей, і завершити спілкування, а тоді треба буде спробувати проникнути в коло знайомств Мутного й добути інформацію напряму в об’єкта розслідування. Барклей єдиний з підрядників погодився з Робін і підтримав її, коли було сказано, що Моррисові час облишити помічницю Мутного. Робін чудово пам’ятала, як колись вони з Барклеєм разом ходили викопувати труп. Такі речі зближують.
Думки про зустріч не відпускали Робін, коли вона вже з ногами влаштувалася на дивані в квартирі на Фінборо-роуд, убрана в піжаму й халат і з ноутбуком на колінах. Вольфганг улаштувався в ногах і грів її.
Макса вдома не було. На минулих вихідних він раптом оголосив, що боїться перейти з категорії інтровертів до лав відлюдників, і прийняв запрошення повечеряти з друзями-акторами, хай навіть перед виходом гірко мовив: «Вони всі будуть мене жаліти, але, мабуть, отримають від того задоволення».
Об одинадцятій Робін вивела Вольфганга на прогулянку, а решту вечора присвятила справі Бамборо: поки Страйк був у Сент-Мосі, вона не мала на це іншого часу, бо всі робочі години забирали ще чотири справи, якими нині займалася агенція.