– Будьте здоровi з святою Кутею!
Будьте здоровi й ви!
Або:
– Дарбог народився!
Воiстину народився!
Або:
– Тар'я!
– Тар'я!
З собою беруть закуску i пляшку горiлки. Якщо є чим їхати, то в гостi їдуть. Батьки беруть з собою найменших дiтей. Дiдусь iз бабусею (старшi роду) виглядають гостей. Дiд вiдчиняє ворота, баба вiтає гостей ще на сiнешному порозi. Коли всi, хто мав прийти, збираються, бабуся з дочками накривають стiл, а дiд ставить пляшку з горiлкою, зав'язану в пучок колосся. Дiти, вiтаючи дiда i бабу, цiлують їх у руку, а дорослi чоломкаються, тобто цiлують один одного в чоло. На покутi садовлять найстаршого, а вiд нього з правої руки сiдають iншi по старшинству. Перед тим як випити першу чарку, найстарший син чи дочка вiтає дiда i бабу такими словами:
Хтось iз молодших онукiв, який вже вмiє читати, читає речення No 62. Пiсля читання дiд першим починає їсти кутю, за ним кутю куштують всi iншi. Пiсля першої ложки кутi дiд наливає всiм по чарцi i приговорює до першої чарки:
– Пошли, Боже, царство небесне i вiчне панування на Дивi всiм тим, хто вiдiйшов з нашого роду на Диво. А нам усiм пошли, Боже, здоров'я i многiї лiта.
Рештки з чарки дiд хлюпає пiд стелю. За старшим випивають усi iншi. Обiд проходить дуже повiльно. Повеселiлi пiсля кiлькох чарок, присутнi починають спiвати пiснi поперемiнно з колядками:
На родовому обiдi колядують про зiшестя Бога на Землю, про Сонце, Мiсяць, Зорю, урожай, худiбку, господаря i господиню. У цей день нiхто не згадує про якусь попередню ворожнечу, лише про мир i злагоду. Обiд тягнеться до пiзнього вечора. Тодi всi встають iз-за столу, беруться за руки i ведуть коловий танець за ходом сонця. Ведучи коло, спiвають:
По тому бабуся чи господиня, у якої проводиться гостина, дає кожному по пирогу i проводить всiх аж за ворота.
На перший день Рiздва, по обiдi, дiти, вiком вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв, дiвчата й хлопцi змiшаними ватагами ходять колядувати аж до дванадцятої години. Юнаки з 16 рокiв i бiльше (неодруженi) колядують першого дня Рiздва пiсля того, як стемнiє. Гуртуються у ватаги по кутках, вибирають з-помiж себе Бережая (який знає звичай), мiхоношу, скарбника, звiздаря, наймають музик. Кожна ватага носить Зорю на сiм променiв, усерединi якої горить свiчка.
Дiвчата не колядують, а збираються у домовленiй хатi, куди хлопцi приносять те, що наколядують, i там справляють вечiрку з рiздвяними iграми, пiснями i танцями.
2. МАЯНИ
Оповiдають, що одного разу у Маяни (Матерi Ягни) було п'ятеро дiтей. Дочка Лада, син Гад, син Яр, син Рай, син Мир. Лада править на землi, Гад – пiд землею, Яр – над землею, Рай править країною Божистих душ, Мир править усiм свiтом.