Лада має двох дiтей: Весну i Зиму. Час вiд часу їх викрадає Гад, а дiд Мир то одного внука визволить, то iншого. Тому на землi то тепло, то холодно.
Звичай
Свято Маяни вiдбувається в останнiй день старого року. Рано-вранцi, до схiд Сонця, господиня набирає в миску воду, примовляючи:
– Не воду беру, а мед i вино.
Тодi спалює на припiчку чи на каменi, чи на сухiй сковородi 12 галузок сухої верби. Читає речення No60. Вкинувши у воду три вуглини, господиня порається. Коли сiм'я встає, вмочає у ту Свячену воду хлiб, примовляючи;
– Не купався хлiб у водi, але в здоров'ю та силi.
Торкає цим хлiбом голову кожного iз сiм'ї, примовляючи:
– Аби були такi величнi, як хлiб величний.
Господиня прибирає в хатi, видає чисту бiлизну всiй родинi i дає всьому лад. Пече книшi, калачi, паляницi. Має бути Щедра вечеря. Знову готується дванадцять i бiльше страв, щоб там була м'ясна, молочна, рибна та з зерна з медом. Господар порається в дворi, дає всьому лад i допомагає господинi.
Особливо шанують на Маяну пiч. Тому прибравши чисто пiч чи плиту, на якiй вариться їжа, господиня читає речення No54. Коли починає смеркатися, уся родина збирається в хатi. В хатню кадильницю кидають запашнi трави, обкурюють хату. Запалюється свiчка з бджолиного воску. Господиня сiдає па покутi, а вiд неї по праву руку вся сiм'я по старшинству. Господар сидить бiля дверей i подає на стiл. Перед тим як почати страву, мати читає речення No2. Наливає чарки i промовляє:
– Слава Богу, рiк прожили, дай Боже, в Новому роцi всiм щастя i здоров'я, – i повернувшись до покутя, – а померлим Рай.
Сiм'я вечеряє аж до 12-ї години ночi. Коли проб'є дванадцята година, всi за столом встають, п'ють в честь Нового року чарку, чоломкаються. Виходять надвiр, палять iскрометнi iграшки, пускають ракети, посеред городу запалюють вогнище iз соломи, якою була встелена долiвка, та рiзного сухого хмизу.
В цей же час, коли ще не зовсiм смеркло, дiти до 16-ти рокiв змiшаними ватагами ходять щедрувати. Дорослi нежонатi хлопцi не щедрують. Дiвчата вiком 16 i бiльше рокiв iдуть щедрувати, коли смеркне. Гарну дiвку вбирають в Маяну, а гарного хлопця у її князя, споруджують з паперу великий серп мiсяця з лiхтарем усерединi, причiплюють його на тичцi. Пiдiйшовши пiд вiкно, запитують, присвiчуючи ясним мiсяцем у вiкно.
Чи защедрувати вам?
Господарi гукають:
– Щедруйте.