Бережа

Плещуть у долонi, вигукують «у-гу-гу», «а-га-га», лякаючи птиць. Махають хустками. Тодi збiгаються до середини галявини, встромлюють у землю тички з шуляками i стають у коло. Ведуть коло спершу проти годинникової стрiлки, а тодi за годинниковою стрiлкою, спiваючи:

Ой яструбе, яструбоньку,
в село не лiтай, не лiтай.
Наших людей не займай, не займай.
Наших курей не хапай, не хапай.
А ми тебе злапаєм, злапаєм,
гу-ку-гу!
Гу-ку-гу!
Почепимо на гаку, на гаку,
ку-ку-ку,
птице, чорна смерть,
геть, геть, геть!

Тодi обтикають тички з шуляками колом iз зелених гiлок, а бiля кола розкладають їжу i вино i починають вгощатися. Пiсля учти, встають у коло i спiвають пiснi про гай i про Зеленого Шума.

А нумо, нумо, гуляти в Шума,
в Шума гуляти, Шума заплiтати.
А в нашого Шума зеленая шуба,
звила йому мати з пахучої м'яти.

Тодi розкладають вогонь, двi жiнки беруть одного птаха, вiдрубують йому крила, а iншi спiвають:

Ой, Шуляку-розбишако, крилом не махай!
(Всi завмирають)
Ой, Шуляку, чорна птахо, людей не чiпай,
курей наших не хапай,
бо ми курей не дамо,
(Махають руками вiд себе)
твої крила всiчемо,
твої кiгтi зiтнемо,
голову вiдiрвемо.

Тодi копають яму i кидають туди всiх шулякiв. Згортають туди головешки вiд вогню, ллють воду i закидають землею. Iншi спiвають:

Чорний ворон у землi, у землi,
а ми з вами при життi, при життi.
Умер Шуляк, умер чорний,
його закопали,
його поховали.
Тiштесь люди, пiйте пiвнi,
птахи веселiться.

Загортають яму, затоптують, танцюють i скачуть. Це радiння цiлком жiноче, чоловiки обходять його десятою дорогою. Веселою юрбою жiнки повертаються в село.

Ой, Дiд-Ладо, ой, Дiд-Ладо,
ворона гони – гай!
Ой, Дiд-Ладо, ой, Дiд-Ладо,
Шум оборони, Луг оборони.

Зелена п'ятниця

В Зелену п'ятницю громада всiм селом iде на поля. В шестi беруть участь всi – вiд старого до малого. Усi святково вдягнутi, беруть з собою їжу та вино i збираються на майданi до того, як зiйде сонце. Рушають з хоругвами так, щоб зустрiти Сонце в полi. Хлопчики i дiвчатка до семи рокiв у вiнках з польових квiтiв, дорослi незамiжнi дiвчата теж у вiнках з польових квiтiв, а хлопцi у гiрляндах з житнього колосу через плече. Одруженi жiнки та чоловiки молодшого вiку одягнутi рiзно, на лицях личини рiзних свiйських тварин i звiрiв, йдуть також сiльськi музики з трубами, бубнами, сопiлками. Хлопчики i дiвчатка безперервно б'ють у калатала. Попереду Головний волхв веде козу, прибрану у квiти. Як тiльки блиснуть першi променi Дарбога, всi стають на колiна i з простягнутими до Сонця руками спiвають:

Вийди, виглянь, Сонечко, усмiхнись,
вище зело-житечко, колосись.
Виглянь, виглянь, Сонечко, усмiхнись,
наливайся, житечко, колосись.

Головний волхв читає речення No28. Тодi шестя знову рушає в обхiд полiв. Музика грає, ряженi стрибають, волхв кропить жита свяченою водою. За шестям їде вiз iз їжею i напоями, обiйшовши поля, шестя зупиняється на лужку, на галявинi, бiля польової криницi. Бережа розпалює вогнище, господарi розiгрiвають зварену вдома їжу. Люди розташовуються сiм'ями, кутками, споживають страву i п'ють вино та солодку воду. Пiсля того гуртом рушають до села, пританцьовуючи i спiваючи:

Роси, роси, дощику, ярину,
рости, рости, житечко, на лану.
Спiвають рiзних пiсень про поле i врожай.

9. СВЯТО РОДИ I РОДА

Радiння Родi i Роду проводяться в останню недiлю перед 23 вересня. Люди домовляються, в кого на кутку будуть святкувати свято врожаю i зносять туди все, що потрiбно для спорудження багатого столу з усього того, що вродило в полi i виросло на лузi. Голова села розпоряджається, щоб у недiлю на головний майдан привезено не молочених снопiв жита, пшеницi, вiвса, ячменю i iншого збiжжя. Старшi жiнки роблять iз соломи двi великi фiгури жiнки i чоловiка з явно вираженими статевими ознаками. Молодшi жiнки плетуть квiтку з колоскiв. Це дванадцять маленьких високих снопикiв, перевитих стрiчками i прикрашених квiтами, зв'язаних в одну квiтку. Дiвчата готують вiнок для найкращої дiвчини з колоскiв i квiтiв. Грає громадська музика. Сiльський хор спiває: