– Просимо сiдати.
Всi сiдають за стiл. Молодий з молодою. Молода вiд молодого з правої руки. пм на двох ставлять одну чарку. Першу чарку всi п'ють до молодих. Сват говорить:
Будьмо здоровi! Дай нам, Боже, щасливо того дня дожити, щоб наших дiтей на все життя порiднити, щоб вони одне одного поважали та щоб одне одному догоджали.
Чарку пiднiмає молодий, випиває половину i вiддає молодiй. Вона випиває, i бiльше молодi на цiй вечiрцi не п'ють вина. Всi iншi пригощаються за бажанням. Не засиджуючись довго, старший чи молодший сват заводять:
Пiсля цiєї пiснi свати дякують за все i йдуть до хати молодого оповiстити про те, як закiнчилось сватання. Там їх ще частують за добре почату справу. На прощання батьки молодої дають сватам по своїй хлiбинi.
Сватання може вiдбуватись за тиждень до весiлля, за мiсяць i за пiвроку. Проте за тиждень до весiлля молодий i молода визначають кожен собi гурт, який буде виконувати на весiллi головнi звичаї. Пiснi, примовляння i порядок ведення весiлля треба вивчати в школi.
Якщо дозволяють статки, молодий купляє двi каблучки i чоботи молодiй. Молода готує молодому вишиту сорочку, три великi подушки, ковдру, двоє простирадл i рушник. Всi iншi подарунки робляться згiдно звичаю в цьому селi i достатку батькiв молодих.
Сватання може бути i пишнiше. Буває, родичi домовляються про одруження своїх дiтей, ще коли вони малi, або сiм'ї живуть близько i знають про дружбу молодят давно. Тодi, за попередньою домовленiстю, в недiлю родичi молодого: батько, мати, їхнi рiднi брати i сестри, а також юнак, який має женитися, iдуть пiшки а чи їдуть до дому нареченої. Везуть iз собою напої. Рiдня нареченої готує закуски i теж запрошує на цей день найближчих родичiв. Проводять спiльну бесiду за святковим столом, домовляються про те, де молодi будуть жити, чим їм можна допомогти в першу чергу. Пiсля сватання родичi молодого звертаються до родичiв молодої словами «свахо», «свате».
Пiсля весiлля один тиждень молода живе у молодого, а тодi вони починають жити там, де для них є мiсце: в новiй хатi чи в молодої. Тому хiд весiльного дiйства вiдбувається так, що молодий у недiлю веде молоду до свого дому.
П'ЯТНИЦЯ
Вранцi в п'ятницю десь на дев'яту годину до хати i молодої i молодого збираються запрошенi перед цим коровайницi та почет.
Почет молодого складається з двох сватiв, перев'язаних рушниками, старшого боярина (хороший нежонатий товариш молодого по молодiжних iграх або брат у других чи в третiх), який вiдзначається великою червоною квiткою на вилозi пiджака, i ще шiстьох бояр з червоними квiтками меншого розмiру. Також двi свiтилки – сестри молодого вiком до 12-ти рокiв.
Почет молодої складається з двох сватiв, старшої дружки, яка носить трохи не такий пишний вiнок, як молода, а всього три стрiчки, i шiстьох дружок, якi вiдрiзняються великими бiлими паперовими квiтами з червоними бантами, пришпиленими до грудей. Також два брати вiком до 12-ти рокiв.
У МОЛОДОГО
Зранку грає музика. Бояри встановлюють в хатi столи так, як будуть розмiщуватися гостi, але в першу чергу той стiл, за яким сидiтимуть молодi. Двоє старост лаштують снiп жита, пшеницi або збiрний iз всiх хлiбних рослин. На покутi лаштують посад – встановлюють лавку i застеляють вивернутим догори вовною кожухом. Позад лавки прилаштовують снiп так, що коли молодi будуть сидiти на покутi, снiп виглядав помiж їхнiх голiв.
Молодий iз старшим боярином у цей час знаходиться в коморi чи iншiй кiмнатi: одягається до весiлля, чепуриться. Вiн може бути вдягнений або в загальнонацiональний костюм, або в мiсцевий народний костюм, або в цивiльний костюм.
Зайшовши у хату зi снопом i кожухом, старший сват вiтається:
- Слава Богу!
Йому вiдповiдають:
– Навiки Богу слава!
– Пане господарю, дозвольте добре дiло починати.
Батько а чи мати молодого вiдповiдають:
– З Богом.
Старости ставлять снiп i стелять кожух. Всi бояри i свати сiдають за стiл снiдати, а коровайницi їх частують. Пiсля недовгого частування старший сват встає i говорить: