Бережа

Батьки вiдповiдають:

– Бог благословить.

Пiсля цього молода сiдає на посад. Мати перша починає її розплiтати, тодi батько, брати i сестри, дружки починають прихорошувати молоду. Перед покладанням вiнка дружки спiвають:

Ненько ж моя та рiднесенька,
змий же менi та головоньку
бiлими та рученьками, (2)
дрiбненькими та слiзоньками,
як не медом, то горiлкою, (2)
бо не буду я вже дiвкою.
Покладаючи вiнок, дружки спiвають ще:
Ой тихо, тихо Дунай воду несе; (2)
а ще тихiше Мар'ї косу чешуть. (2)
Ой, що начешуть, то на Дунай знесе, (2)
що назривають, за водою пускають. (2)
Ой пливи, пливи, кiсонько, за водою, (2)
за годину, за двi я зараз за тобою. (2)
Будемо плисти, сядемо спочити, (2)
сядемо, спочинемо, листи напишем, (2)
листоньки напишем, до батька вiдiшлем, (2)
нехай батько знає, за кого дочку дає. (2)
Ой знаю, знаю, за кого тебе даю, (2)
тiльки я тобi долi не вгадаю. (2)

В цей час прибуває молодий з боярами. При входi в двiр «запорожцi» його не пускають i вiн дає їм пляшку горiлки. В двiр виходять батько i мати молодої i трохи дружок. Молодий їм кланяється i вiтається:

Доброго дня.
Вони вiдповiдають:
Доброго дня. Ласкаво просимо до хати.
В цей час дружки молодої спiвають:
Не сиди, Марiєчко, не сиди,
одчини кватирочку, погляди,
чи високо сонечко на небi,
чи багато бояр у дворi.
Свашки молодого вiдповiдають:
Мати Iванка родила, (2)
мiсяцем обгородила,
сонечком пiдперезала,
в дорiженьку випроводжала.
Да їдь, синочку, не барись,
вiзьми Мир'єчку та й вернись.
Дружки молодої спiвають:
Ой летять галочки
да у три рядочки,
зозуленька попереду.
Що усi галочки
по вишеньках сiли,
зозуленька та закувала.
Ой iшли дружечки
та у три рядочки,
а Марусенька попереду.
Що усi дружечки
по лавочках сiли,
а Марусенька на покутi.
Всi дружечки молодiї
гарно заспiвали,
а Маруся та заплакала.
Чи жаль тобi
батькового та подвiр'єчка,
а чи вишневого саду?
Ой не жаль менi
вишневого саду,
жаль менi русої коси.
Свашки молодого спiвають:
Пусти, свате, в хату,
тут нас небагато.
Ми тобi не докучимо,
ми Марусю собi вiзьмемо.

Боярин попереду з патерицею, а свiтилки за ним ведуть молодого за кiнцi хустки в сiни. Перед порогом у свiтлицю при вiдчинених дверях зупиняються. Боярин ставить праву ногу на порiг iз сiней, а дружка ставить праву ногу на порiг iз свiтлицi i мiняються патерицями. Тодi всi заходять у хату, i молодий хоче сiсти поряд з молодою, але на тому мiсцi сидить один з її братiв. Старший боярин кладе на тарiлку перед братом три карбованцi i просить звiльнити мiсце для молодого. Брат каже, що сестра йому дуже дорога, i перелiчує скiльки довелося стратити харчiв, доки вона виросла. Називає: три вози бурякiв, скирту сiна, сто овечок i таке iнше. Боярин накидає по карбованцю. Торг умовний. Не затягуючи довго торгу, брат звiльняє мiсце. Молодий сiдає поряд з молодою з правої руки (бо вiн у хатi молодої, а коли вони запишуться, то вже молода сiдає з правої руки вiд молодого). Двоє братикiв i двоє свiтилок тримають над головами молодих запалену Трiйцю (пiдсвiчник на три свiчки). До молодих, навпроти через стiл, наближається мати молодої з хлiбиною, обсипаною сiллю. Торкається хлiбиною спершу голови молодого, а тодi молодої зi словами:

– Благословляю на шлюб щасливий.

Молодi тихо сидять, трошки схиливши голови. Тодi батько молодої бере в матерi хлiбину i так само благословляє молодих. Пiсля цього всi встають. Свiтилки ведуть за хустку молоду, за нею iде, тримаючись за руку, молодий, далi всi iншi, хто з ким, беруться за руки у вервечку i за ходом сонця тричi обходять стола, на якому лежить той хлiб, яким батьки благословляли. Вiдтак виходять у двiр, а мати обсипає їх зерном. У дворi, щоб iти до машин а чи пiшки до дому урочистостей, шикуються у такому порядку. Попереду двоє сватiв молодої з патерицями. За ними двоє бояр ведуть попiдруки молоду, за ними двоє дружок ведуть попiдруки молодого, тодi бояри з дружками попарно попiдруки i також свiтилки з молодшими братиками молодої. Позаду двоє сватiв молодого з патерицями.

Пiсля запису шлюбу в Храмi, а чи в Палацi урочистостей молодi виходять вже парою, молодий тримає молоду пiд руку, двоє сватiв попереду, двоє позаду, а дружки з боярами теж пiд руку. При входi у хату молодої мати знову обсипає їх зерном, а батько кропить водою. Посадивши молоду на посад, молодий зi своїм почтом iде додому i бере участь у обрядi печiння Короваю, а молода в себе.