Що ж є визначальним для епічного твору? Здатність його автора глибоко зануритися в реальність і пронизати її, щоб таким чином прийти до простих, великих, визначальних базових ситуацій та фігур людського існування. Але для того, щоб створити живий витвір словесного мистецтва, сюди ще слід додати здатність автора до нестримного вимислу. І по-третє, все це має виливатися в потік живої мови, за яким і слідує автор.
1928
Основні дати життя Альфреда Дебліна
10 серпня 1878 року — Альфред Деблін народився в місті Штеттин (сьогодні польський Щецин) в асимільованій єврейській родині. Він був четвертою дитиною Макса та Софії Деблінів. Батько — Макс Деблін (1846–1921) походив з Познані, він був кравцем та власником крамниці одягу. Мати — Софія Деблін, в дівоцтві Фрайденгайм (1844–1920), була дочкою заможного комерсанта.
1885 рік — Альфреда записали до реальної гімназії Фрідріха-Вільгельма. Незважаючи на сильну короткозорість, батько відмовлявся купити синові окуляри, тож Альфред був змушений завжди сидіти за першою партою. У нього рано з'явилося зацікавлення літературою. Загалом потяг до мистецтва йшов від батька, який грав на піаніно й скрипці, малював та співав у синагозі. Натомість мати Дебліна була насамперед практичною жінкою.
1888 рік — Макс Деблін закохується в Генрієтту Цандер, молодшу за нього на 20 років, і, зазнавши банкрутства, тікає разом з нею до Америки. Альфред із матір'ю, братами й сестрою переїздить до Берліна, де вони знайшли притулок у заможного брата матері Рудольфа. Батько невдовзі повернувся з Америки, та дві його спроби примирення закінчилися нічим. Родина тривалий час жила у великій фінансовій скруті.
1891 рік — Альфред знову пішов до школи, пропустивши три роки через переїзди та брак грошей, щоб платити за навчання. У Кельнській гімназії Берліна Деблін знову захопився літературою. Його улюблені автори: Святий Августин, Спіноза, Кляйст, Гельдерлін, Достоєвський, Шопенгауер, Ніцше.
1900 рік — Деблін закінчує гімназію. Цього ж року він пише свій перший короткий роман «Шалені коні». Багато займається музикою. Захоплюється Ріхардом Вагнером, Йоганном Брамсом, Гуґо Вольфом. Знайомство й початок багаторічної дружби з письменником, музикантом, художнім критиком Герватом Вальденом (1878–1941).
17 жовтня 1900 року — Деблін вступає на медичний факультет Берлінського університету, відділення неврології та психіатрії. Навчання фінансує брат Людвіг та інші родичі. В університеті Деблін також відвідує курси філології та філософії.
1901 рік — пише новелу «Пробудження», починає роботу над романом «Чорна завіса»..
1903 рік — знайомиться з багатьма представниками берлінської богеми, зокрема з Елізабет Ласкер-Шулер, Паулем Шеербартом, Франком Ведекіндом, Еріхом Мюзамом та ін. Пише два есе про філософію Ніцше.
1904 рік — Фрайбурґ-ім-Бреслау. Практика в приватній психіатричній клініці.
1904 рік, квітень — здає випускні іспити.
1905 рік — починає роботу в психіатричній клініці Реґенсбурґа. Пише п'єсу «Лідія і Максхен». Повертається до Фрайбурга й практикує в міський психіатричній лікарні. Працює над дисертацією про синдром Корсакова, закінчує написання роману «Чорна завіса». Захищає дисертацію у Фрайбузі.
1906 рік — за кілька місяців одержує роботу в Берліні, в психіатричній клініці Бух, яку з часом опише в романі «Берлін Александерплац». Скептично ставиться до психоаналізу Фройда. Робота психіатром для Дебліна була не просто способом заробітку, до неї він ставиться з пристрастю й захопленням. У клініці знайомиться з сестрою-жалібницею Фрідою Кунке, з якою пізніше мав позашлюбного сина Бодо (нар. 1911 р.).
1908 рік — працює інтерністом в Берлінській міській лікарні, тут 1910 року знайомиться з практиканткою Ерною Райс, яка стане його майбутньою дружиною. Паралельно працює лікарем станції швидкої допомоги міської лікарні в районі Темпельгоф. Початок близьких стосунків з Ерною Райс, яка в цій самій лікарні проходить практику. Пише новелу «Черниця і смерть».