І от Франц сидить у кімнатці фройляйн Ліни Пшибали й сміється до неї: «А знаєш, Ліно, хто така складська дівчина?» — запитав він і легенько підштовхнув її у бік. Ліна витріщилася: «Ну, ось Фельш, вона ж складська дівчина, вона постійно шукає платівки на складі музичної крамниці». — «Я не про це. От коли ти складешся клубочком на канапі, а я складуся клубочком поряд, тоді ти будеш складською дівчиною, а я складським хлопцем». — «Саме так ти й виглядаєш!» Вона пискнула від сміху.
Тож давайте знову й знов, тож давайте знову й знов, траля, труля, веселитися. Тож давайте знову й знов, тож давайте знову й знов, траля, труля, веселитися.
Ану вставайте з канапи — ви ж не хворі, добродію, якщо так, то йдіть до лікаря — й весело помандрували до Газенгайде в «Новий світ», де завжди бучно святкують, де іскряться феєрверки, де дають призи за найстрункіші ніжки. Музики в тирольських костюмах на сцені. Стиха награють: «Пий, братику, пий, чаркою смуток залий, згадувать горе не варт, наше життя — тільки жарт».
Так і кортить кинутися в танок, з кожним тактом щораз дужче, а з-за пивних кухлів усміхалися люди, підспівували й розмахували в такт руками: «Пий, братику, пий, чаркою смуток залий, згадувать горе не варт, наше життя — тільки жарт».
Там був Чарлі Чаплін власною персоною, шамотів щось по-саксонському, вештався по балюстраді в широченних штанях та велетенських черевиках, ухопив уже немолоду пані за ногу й вихором проїхався з нею гіркою для катання. Майже кожен стіл пообсідали цілі родини. Тут можна всього за 50 пфеніґів придбати довгу палицю з паперовим віничком на кінці, з нею ви можете зав'язати знайомство з ким завгодно: шия доволі чутлива до лоскоту, згин під коліном також. Полоскочеш — людина зразу відсмикне ногу й озирнеться! Кого тут тільки немає! Цивільні обох статей, окрім того дехто з райхсверу разом із подружками. Пий, братику, пий, чаркою смуток залий.
Не курять, а просто чадять, у повітрі хмарки диму з люльок, сигар, сигарет, уся величезна зала ніби в тумані. Коли диму стає затісно, він, оскільки легкий, піднімається вгору й шукає шпарини, щілини, дірки й вентилятори, готові випустити його назовні. А там, на вулиці, темна ніч і холод. Тож дим уже шкодує, що такий легковажний, опирається своєму єству, та тут годі щось вдіяти, вентилятори крутяться без упину лише в один бік. Запізно. Він має скоритися законам фізики. Дим не розуміє, що з ним коїться, хоче схопитися за голову, а її немає, хоче подумати, але немає чим. Його підхопили вітер, холод і ніч, тож тільки його й бачили.
За одним із столиків сидять дві пари й дивляться на тих, хто проходить повз. Кавалер у костюмі кольору «перець із сіллю» нахиляє своє вусате обличчя до повних грудей чорнявої товстушки. Їхні серця тремтять від замилування, носи вдихають аромати, він — її грудей, вона — його напомадженої потилиці.
Навпроти регоче пані у жовто-картатому вбранні. Кавалер кладе руку на спинку її стільця. У неї випнуті вперед зуби, монокль, розплющене ліве око ніби згасло; вона усміхається, пускає дим ротом, хитає головою: «Таке ти питаєш!» За сусіднім столиком молоденька куріпка з копицею світлого хвилястого волосся сидить чи, радше, прикриває своєю розвинутою задньою частиною, яку приховує сукня, залізне сидіння низенького садового стільця. Вона трохи гугнявить й блаженно підспівує музиці, розімліла від біфштексу та трьох кухлів світлого. Вона щось там базікає і базікає, кладе голову йому на плече, на плече другого направника однієї фірми з Нойкельна, у якого це вже четвертий роман в цьому році, а він сам у цієї куріпки десятий чи навіть одинадцятий, коли ще рахувати брата у других, з яким вона постійно заручена. Вона розплющує очі, бо Чаплін може будь-якої миті впасти згори. Її партнер обома руками тримається за гірку, де вже здійнявся цілий шарварок. Вони замовляють солених брецлів.
Один пан тридцяти шести років, співвласник невеликої продовольчої крамниці, купив шість повітряних кульок за п’ятдесят пфеніґів штука й пустив їх одну за одною в проході перед оркестром; цим, через брак інших принад, йому вдалося привернути увагу дівчат і жіночок, панночок, удів, розведених, порушниць вірности та шлюбу, що прогулювалися самотою і парами, й урешті знайти собі партнерку. У коридорі за двадцять пфеніґів можна повіджимати штангу. Погляд у майбутнє: лизніть палець і торкніться ним шару хімічного препарату на аркуші між двома серцями, потім проведіть пальцем декілька разів по чистому аркушу згори, й на ньому з'явиться зображення вашого майбутнього нареченого. Ви з дитинства стоїте на правильному шляху. Ваше серце не терпить фальші, але своїм тонким почуттям ви вгадуєте кожен підступ, який можуть готувати вам заздрісні друзі. Довіряйте й надалі вашій житейській мудрості, адже та зоря, під якою ви ступили в цей світ, не полишить вас на життєвім шляху й допоможе зустріти супутника, з яким ви знайдете справжнє щастя. Цей супутник, якому ви завжди зможете довіряти, має такий самий характер, як і ви. Він не зразу запропонує вам руку й серце, але тим тривалішим буде ваше тихе щастя разом з ним.