Беру свої слова назад

Це він про себе: не тільки в кабінеті Сталіна бував, а й на квартирі Сталіна, і на дачі, де теж вирішувалися важливі питання.

Але повернемося до кабінету Сталіна. Тільки в період з 13 січня до 21 червня 1941 року Сталін 35 разів викликав до свого кабінету наркома оборони Маршала Радянського Союзу С.К. Тимошенко. Загальний час - 74 години 26 хвилин.

Перший заступник наркома оборони Маршал Радянського Союзу Будьонний був за цей час 11 разів у кабінеті Сталіна. Загальний час - 28 годин 45 хвилин.

Заступник наркома оборони Маршал Радянського Союзу Кулик - загальний час 33 години 35 хвилин.

Заступник наркома оборони генерал армії Мерецков - 23 години 50 хвилин.

Заступник наркома оборони генерал-лейтенант авіації Ричагов - 28 годин 50 хвилин.

Заступник наркома оборони генерал-лейтенант авіації Жигарєв - 26 годин 35 хвилин.

Перший заступник начальника Генерального штабу генерал-лейтенант Ватутін за той же період - 13 годин 50 хвилин.

Я не кажу про Маршала Радянського Союзу Ворошилова, який проводив у сталінському кабінеті більше часу, ніж поза ним. Я не згадую про начальника Розвідувального управління генерал-лейтенанта Голікова, про командувачів прикордонними військовими округами й арміями, не враховую наркома військово-морського флоту адмірала Кузнєцова, начальника його штабу і командувачів флотами. Часом Сталін викликав до себе офіцерів досить низького рангу (в порівнянні зі сталінськими вершинами). Так, наприклад, 21 червня 1941 року майже 4 години, з 19.05 до 23.00, у кабінеті Сталіна знаходився військово-морський аташе в Берліні капітан 1 рангу Воронцов.

Тепер повторюю заяву Жукова: «Й.В. Сталін дуже мало цікавився діяльністю Генштабу. Ні мої попередники, ні я не мали нагоди з вичерпною повнотою доповісти Й.В. Сталіну про стан оборони країни, про наші військові можливості та про можливості нашого потенційного ворога. Й.В. Сталін лише зрідка і стисло вислуховував наркома або начальника Генерального штабу».

* * *

А комуністична пропаганда сучасної Росії підспівує: ох, яку книжку написав великий стратег! Дивно правдива книжка! Правдива до неподобства!

Звертаюся до Маршалів Радянського Союзу, до маршалів бронетанкових військ, до багатозіркових генералів, до великих письменників, які удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Я звертаюся до всіх, хто хвалив Жукова та його «найбільш правдиву» книжку про війну. Нікого за іменами не називаю. Ви самі знаєте свої імена.

Товариші дорогі, давайте погодимося, що ви ніколи війною не цікавилися. Не можна ж цікавитися війною, не прочитавши мемуари Жукова. А ви їх не читали. Давайте домовимося, що всі хвалебні слова про великого полководця ви берете назад. Адже всі ж знають, що ви цих слів не писали. За вас писали борзописці з Агітпропу. А їм все одно, кого хвалити. Вони хвалять, кого накажуть.

Над нами сміється весь світ: ось які ці російські дурники. Ними командував придуркуватий Сталін, який невідомо чим займався багато років. У справи оборони Сталін не вникав, наркома оборони й начальника Генерального штабу слухав лише зрідка і коротко...

Якщо ж ви, хвалителі Жукова, не візьмете свої слова назад, то вийде недобре. Жуков обмовляв Верховного Головнокомандувача, вищі органи державного і військового командування, а ви цей наклеп повторюєте, підтримуєте, підсилюєте і поширюєте по світу.

Розділ 5 Ще раз про дурного Сталіна

Як патріот, як аналітик можу прямо сказати: таких людей виховала радянська ідеологія, ідеї соціалізму.

Генерал армії В. Лобов, колишній начальник Генерального штабу ЗС РФ.

«Красная звезда», 16 листопада 2002 р.