Розділ 11
Хто захоче класти свою голову?
Тут знаходиться меморіальний комплекс «Батьківщина маршала Жукова», творці якого... висунуті на здобуття Державної премії Російської Федерації імені Г.К. Жукова... І ось ми в Музеї Жукова міста Жукова.
– 1 -
У 1943 році на Курській дузі німецькі війська мали важкі танки. Завдання військ - проламати оборону Червоної Армії.
Червоній Армії належало німецьку армію зупинити. Радянські війська спиралися на польові укріплення, тобто на звичайні окопи та траншеї. Червона Армія була укомплектована ненавченими резервістами. Заперечать: але в них уже був бойовий досвід. Заперечення відметемо: солдати, сержанти і молодші офіцери Червоної Армії, які воювали восени 1941 року, у своїй більшості до 1942 року не дожили. А ті, які воювали в 1942 році, не дожили до 1943 року. Вижили тільки ті, хто був у тилу і на пасивних ділянках фронту. Їх досвід був обмежений. Так було і потім. У 1944 році воювали ненавчені резервісти. І в 1945-му. У бойових підрозділах солдати, сержанти і офіцери довго не жили, бо не було в них можливості набути досвіду. Приклад: влітку 1944 року в операції «Багратіон» Червона Армія втратила 765 813 осіб убитими, пораненими і зниклими без вісті. «Красная звезда» (22 червня 2004 р.) пояснює причину: війська комплектувалися солдатами, «не мали попередньої військової підготовки». Цікаво звернути увагу на запис у щоденнику генерала армії А.І. Єременка в березні 1945 року: очікують вирішальних боїв, а війська дуже слабо підготовлені.
Але в червні 1941 року Червона Армія була кадровою. Укомплектована навченим особовим складом, призваним за два попередні роки. Якщо ненавчені резервісти на Курській дузі зупинили важкі німецькі танки, то кадрова армія в 1941 році цілком могла зупинити ворожий наступ, тим більше, що тоді ніяких важких танків ні в кого в світі, крім Червоної Армії, не було. І могла спертися Червона Армія в 1941 році не на траншеї, а на надпотужні укріплені райони.
Що ж сталося? Чому в 1943-м резервісти у звичайних окопах і траншеях змогли зупинити важкі танки, а в 1941 році навчена кадрова армія в надпотужних довготривалих оборонних спорудах не втримала легкі танки? В чому справа? А ось у чому:
«Донесіть для доповіді наркому, на якій підставі частини укріплених районів КОВО отримали наказ зайняти передпілля. Така дія може негайно спровокувати німців на збройне зіткнення і загрожує всякими наслідками. Таке розпорядження негайно скасуйте і доповісте, хто конкретно дав таке самочинне розпорядження. Жуков. 10.06.41 р.».
За наказом Жукова ще на початку травня 1941 року війська були виведені з укріплених районів. Жуков уважно стежив за тим, щоб ні в УРах, ні поряд з ними не було радянських військ. 11 червня він відправив усім командувачам західних військових округів вказівку: «Смугу передпілля без особливої на те вказівки польовими і УРівськими частинами не займати».
І 22 червня вийшло так: уздовж всього західного кордону укріплені райони - без військ, а війська - без укріплених районів, без траншей і окопів.
Жуков не просто віддавав злочинні накази, виконання яких обернулося загибеллю кадрової армії, але він ще й душив будь-яку ініціативу нижчих: доповісте, хто конкретно дав таке розпорядження... Понад те, під градом звірячих наказів Жукова нижчі командири просто втрачали здатність до самостійних дій. У Жукова виживав той, хто нічого не робив. Той, хто робив, потрапляв в розряд злочинців. Потім, після війни, Жуков оголосив: укріплені райони знаходилися дуже близько від кордону, війська були нестійкими, впадали в паніку. Але якби не накази Жукова, а вони сипалися каменепадом, війська знаходилися б у залізобетонних фортифікаційних спорудах. І були б вони стійкими, і не було б їм причин впадати в паніку.
– 2 -
Я жодною мірою не перегинаю палицю, називаючи дії Жукова злочинними.
Виконання наказу Жукова обернулося загибеллю й полоном кадрової Червоної Армії, а наслідком цього були втрата величезних територій і загибель десятків мільйонів людей. Стаття 58-1 КК РРФСР чітко визначала ознаки, за якими та чи інша особа могла бути засуджена за цією статтею. Серед цих ознак - «підрив або ослаблення зовнішньої безпеки СРСР». Як інакше кваліфікувати накази Жукова? Саме так: і підрив, і ослаблення зовнішньої безпеки.