свідчать архівні матеріали, органами МДБ республіки були захоплені
живими останні члени Центрального Проводу ОУН-б, які знаходилися
на території України: Галас В.М. (липень 1953 р.) і Кук В.С. (травень
1954 р.), а до кінця 1955 року були розшукані, захоплені живими або
ліквідовані всі інші керівні структури та озброєні групи.
238
Всього за період 1944-1955 рр., як видно з архівних матеріалів, у
процесі здійснення правоохоронними органами взаємодії з частинами
радянської армії і місцевими підрозділами охорони громадського
порядку заходів боротьби з тероризмом та іншими антидержавними
проявами з боку націоналістів, було вбито 153262 і заарештовано
103828 учасників ОУН-УПА та їх помічників, в тому числі більше
7800 членів Центрального, крайових, обласних, окружних надрайонних
та районних проводів, керівників округів і груп ОУН, “служби безпеки”,
а також “куренів” і “сотень” УПА.
При цьому було вилучено один літак, дві бронемашини, 61
артилерійська гармата, 595 мінометів, 77 огнеметів, 358 протитанкових
рушниць, 844 станкових і 8327 ручних кулеметів, близько 26 тисяч
автоматів, більше 72 тисяч гвинтівок і 22 тисяч пістолетів, більше 100
тисяч гранат, 80 тисяч мін і снарядів, більше 12 мільйонів патронів.
Розшукано і вилучено більше 100 друкарень з друкарською технікою,
більше 300 радіопередавачів, 18 автомобілів і мотоциклів, виявлена
значна кількість складів з продуктами харчування та сховищ націо-
налістичної літератури. (Арх. спр. №372, т. 74, арк. 159-160; т. 100,
арк. 73-75).
Робоча група співробітників
Служби безпеки України:
Бурлаков В.М.
Василенко М.Г.
Вижак В.А.
Лябах О.Д.
Цімох М.П.
Шевцов В.Д.
“30” липня 1993 року
№113
239
СОЛДАТСКАЯ ПРАВДА О «ПОДВИГАХ »БАНДЕРОВЦЕВ .
Апологеты украинского (галицийского)
национализма, стремясь обелить и
реабилитировать
бандеровщину,
запустили в массовое сознание миф
будто бы вояки ОУН-УПА, борясь «за
свободу» Украины, не нападали на
солдат Советской Армии, а все свои
силы направляли на борьбу с партийно-
советским
активом,
сотрудниками
госбезопасности и внутренних дел. Эта
ложь опровергается многочисленными
фактами, в том числе и содержанием
публикуемого письма.
Данное
письмо,
освещает
обстоятельства
бандитской
акции
бандеровцев,
направленной
против
раненных красноармейцев, в числе
которых оказался Руденко В.Л., было
написано 18 июня 1946 г бывшим его
Адрес на конверте
сослуживцем.
«треугольнике ».
Копию письма издателям данной
книги
передал
сын
погибшего
красноармейца Леонид Руденко, который и рассказал, что его отец
1894 г родился в Киевской обл, в 1941 г ушел добровольцем на
фронт. Воевал пулеметчиком в пехоте. В 1944 г, после третьего
ранения, находился на излечении в госпитале, расположенном на
территории Ровенской области. Группа выздоравливающих солдат, в
которую входил и отец, была направлена на заготовку сена. Во время
работы на них неожиданно напала вооруженная банда. Жертвами
бандитов стали 8 красноармейцев. Погиб и Руденко В.Л.
В 1944 г пришло извещение о гибели Руденко В.Л. Подробности
о гибели семя узнала лишь из письма его сослуживца Музыки А.Ф.,
присланное в 1946 г.
240
241
І .С .СКІБІЦЬКИЙ ,
смт .Новгородка ,
Кіровоградська
СХАМЕНІТЬСЯ ,ЛЖЕПАТРІОТИ !
Останнім часом деякі періодичні видання, радіо та телеканали
настійно пропонують під знаком примирення і порозуміння визнати
вояків ОУН-УПА воюючою стороною в боротьбі за визволення
України від фашистських загарбників. До цього схильний і
Президент України В. Ющенко, цього наполегливо вимагала
пропрезидентська фракція у Верховній Раді України, задекларувавши
відповідний проект закону.
З цього приводу хочу висловити свою думку і обґрунтувати своє
ставлення до цієї теми. Я є безпосереднім свідком злодіянь вояків
ОУН-УПА на терені Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської
областей України. Мені довелося нести службу в цих краях,
охороняючи продовольчі і матеріальні склади, лікарні, комунікації,
промислові об'єкти.
В нашій військовій частині у 1944—1945 роках проходив
службу хороший солдат родом з Болехівського району.
Повернувшись в жовтні 1945 року від болгаро-греко-югославського
кордону в Одесу, він був демобілізований на підставі Закону про
демобілізацію військовослужбовців, які брали участь у бойових діях і
мають загальну середню освіту. Солдатська доля розпорядилась так,
що мені в січні 1946 р. довелося декілька разів бачитися з ним у м.
Болехові. За те, що він зустрічався зі мною як товариш по воєнному
лихоліттю оунівці по-звірячому вбили його. Хлопцеві відсікли
голову і вкинули у вікно до батьків .Звірі !
У лютому 1947 р. на залізничній станції Львів військовий
комендант познімав всіх військовослужбовців з поїздів і строєм (в
колону по одному) провів біля постаменту в залі для чекання. На
постаменті стояла труна, в якій лежав понівечений труп ще одного
мого однополчанина. Він виїхав з розташування військової частини
двома днями раніше. Пасажирські вагони постійно "супроводжувала"
спеціальна група бандитів.
242
Про звірства бандерівців не можна без гніву 1 презирства
говорити. Одного разу військовий лікар зібрала в санітарний автобус
хворих і поранених солдатів, аби відправити їх до медсанбату. Купка
оунівців, знавши маршрут автобуса, перейняла його в лісі біля м.
Коломиї і спалила всіх разом з лікарем і автобусом. По мені як по
живій цілі останній постріл був зроблений 12 серпня 1946 року.
Всім прихильникам примирення і порозуміння я раджу
пошукати в архівах Львова, Івано-Франківська, Тернополя та інших
міст західного регіону підшивки газети "Вільна Україна" за другу
половину 1941 і наступний 1942 рік. Там кожна інформація
починається словами "Головна квартира фюрера". В одній із таких
інформацій є сенсаційне повідомлення, що митрополит Андрій
Шептицькии у свято-юрському соборі Львова "висвятив зброю та
благословив вояків ОУН-УПА на боротьбу в тісній дружбі з вояками
фюрера". Варто також прочитати вирок Міжнародного військового
трибуналу в Нюрнбергу. Міжнародне співтовариство визнало вояків
ОУН-УПА та їх ватажків разом з фашистською елітою військовими
злочинцями.
Занадто необачними виявилися деякі наші історики, в тім числі
доктор історичних наук О. Лисенко, заперечуючи і ревізуючи
волевиявлення міжнародної спільноти. Схаменіться, лжепатріоти!
“Ветеран
243
Редакию