— Здавайся, — хотів сказати Анатоль, але з його уст вирвалися лише невиразні звуки й рожеві бульбашки кривавої слини.
Гермод розсміявся.
— Оскільки нас поєднує виняткова жінка, — врешті сказав він, — спільний інтерес і факт, що ми обидва вбивці, я дам тобі вибір. Як приятель приятелеві. Ти можеш бути застрелений, задушений або просто забитий до смерті. Звісно, напрошується останній варіант, бо цей процес уже розпочато, для мене це також було б найприємнішим рішенням, але ти на це не зважай. Твоя смерть, твій вибір.
Анатоль спробував розліпити губи, щоб видобути із себе зрозумілий звук. Біль був такий пронизливий, що повалив його на коліна, ніби величезна рука вдарила його у спину.
— Здохнеш, — прошепотів нарешті Анатоль, Гермод зрозумів це слово тільки тому, що в горах панувала ідеальна передвечірня тиша.
— Не думаю. — Гермод щиро засміявся. — То що? Вибираєш чи покладаєшся на мене?
Сонце наблизилося до хребта, світло з помаранчевого стало малиновим.
Перш ніж вийшли, розпоров ножем оболонку зі смоли на невеликій скриньці, відкрив її і витягнув ізсередини звичайну шкіряну течку. Таку звичайну, що могла б слугувати божкові бюрократії за атрибут, з яким був би представлений на святих іконах. Кинув течку Лізі, сам узяв Рафаеля під пахву й побіг до виходу, а потім хутко по снігу на Калятівки. Решта скарбу мала зачекати.
З боку міста над лісом летів великий військовий гвинтокрил, бачили біло-червону шахівницю Повітряних сил.
— Усі консерванти би тебе повбивати, — захекано сказала Ліза.
— Спокійно. Витримав п’ятсот років, від однієї пробіжки гірше йому не стане.
Біля туристичної бази стояла швидка допомога TOPR, зелений Ленд Ровер Дефендер. Рятувальники обережно спускалися сходами, штовхаючи ноші з тілом, прикритим помаранчевою ковдрою. Кароль побіг швидше й підскочив до Ленд Ровера в момент, коли вони ставили ноші в автомобіль.
— Жива? — видихнув до Зосі, нахиляючись до її блідого, аж прозорого обличчя, що виглядало з-під ковдри.
Не мала сили відповісти, лише м’яко усміхнулася до нього.
— Глянь, — високо підняв дошку з картиною Рафаеля, щоб вона могла її добре роздивитися. — Негідник у мене.
Якусь мить дивилася на Юнака, а потім повернула голову в його бік і прошепотіла:
— Мені потрібен ти.
Кароль ніколи потім не був впевнений, чи вона справді це сказала — нереально було розчути її шепіт крізь шум мотора машини й гуркіт гвинтокрила, що приземлявся, — чи просто вичитав за рухом її уст те, що хотів би почути як її останні слова.
Далі все відбулося блискавично, і хоч згодом багато разів відтворював цю сцену, що тривала декілька секунд, так само, як і всі її свідки, не зміг ствердити, хто ж насправді завинив. В одному з інтерв’ю в нього вирвалося: «Польща». І це, мабуть, було найближче до правди.
Ліза Тольґфорс думала про Зоф’ю Лоренц, думала попри все й про Анатоля, але думала також про те, що якщо військові накладуть лапу на цю шкіряну течку, то вони ніколи не перестануть бути дичиною. До того ж їй було цікаво, яка історія багатолітньої давності може бути настільки важливою, щоб найпотужніша держава світу впала в істерію.
Забігла до туристичної бази й кинула течку на дерев’яний столик у буфеті, кам’яний ведмідь, який підтримував карниз каміна, здавалося, з цікавістю дивився на її різкі рухи. Відкрила течку й витягла стос пожовклих аркушів. Очікувала німецької, але, на її подив, усі документи були надруковані англійською, на багатьох стояла печатка американських федеральних служб. Більшість мали позначку «цілком таємно».
Пробігала поглядом чергові документи, виловлюючи з них найважливіші слова.
…у зв’язку з прогнозованим зростанням напруження на національному ґрунті в Європі…
…криптонім «Отруйне зерно»…
…запобіжні розвідницькі дії…
…дипломатії в цьому випадку не буде достатньо…
…постійний доступ до інформації…
…можлива участь Сполучених Штатів…
…унікальний розвиток в умовах глобального конфлікту…
…кошти не повинні відігравати ролі…
…п’ятдесят спеціально навчених агентів…
…з наймолодших літ…
…керувати подіями в Європі…
…схоже на те, що німці відіграють ключову роль…
…заміна фігурантами всієї родини в Ландшут…
…забезпечимо засоби і практичні навички, які дозволять швидко просуватися в структурах влади…