Наразі схоже на те, що після виявлення Рафаеля місце найрозшукуванішої картини світу довго порожнім не було. Усміхненого юнака замінив локомотив.
Учора Вашингтон підтвердив чутки, які ширились певний час, і на спільній конференції Білого Дому й Державного департаменту було оголошено, що всі охочі скористатися з такої нагоди громадяни Ізраїлю зможуть без будь-яких формальностей стати громадянами Сполучених Штатів. Обґрунтовуючи це, президент підкреслив, що хоч немає юридичних підстав, аби адміністрація США була якимось чином відповідальна за діяльність своїх попередників сімдесят років тому, варто іноді нагадати світові, що звичайна людська порядність важливіша, ніж надруковані дрібними літерами кодекси.
Зміст юридичних актів не доведено до відома, але на практиці рішення Вашингтона означає не тільки те, що невдовзі кожен громадянин Ізраїлю зможе виїхати до Штатів і жити там без будь-яких додаткових формальностей. Це означає також те, що напад на громадянина Ізраїлю буде нападом на громадянина Сполучених Штатів, що в новому світлі подає всі конфлікти на Близькому Сході.
— Саме це насправді є найважливішим у цьому рішенні; напевно, було виторгуване під час таємних американо-ізраїльських переговорів, — стверджує Марцін Вронський з Інституту єврейських студій Університету Марії Склодовської-Кюрі. — Євреї не збираються раптово залишати свою вітчизну, щоб масово оселитися в Небрасці, ніхто при здоровому глузді не може розглядати такий сценарій, їм було важливо забезпечити собі вічну підтримку найпотужнішої армії світу, що, власне, і сталося.
Навряд чи це благородне рішення врятує президента від утрати посади. Слідча сенатська комісія, яка досліджує Гіммлергейт, невдовзі завершить роботу, і якщо вона підтвердить, що президент і найвищі чиновники американської адміністрації намагалися затушувати справу і приховати знайдені в Польщі документи, — а все на це вказує, — напевно буде розпочато процедуру імпічменту, оскільки президент сам не поступиться, наслідуючи Ричарда Ніксона, що видається дуже правдоподібним.
Знаменно, що в той час, коли американські сенатори закінчують роботу, наші парламентарі допіру схвалили склад слідчої комісії, яка має дослідити польський слід у цій справі. Емоції зрозумілі, зважаючи на те, що коли підтвердиться припущення, що найвища польська влада на чолі з прем’єр-міністром і міністром культури співпрацювала з американцями у спробі приховати архіви Лебрехта, це може означати Державний трибунал, а можливо, навіть кримінальний процес. За кодексом державним чиновникам, які діють на шкоду Речі Посполитій, загрожує до десяти років ув’язнення.
Коли бракує слів, нехай говорять цифри: під час Другої світової війни загинуло сто п’ятдесят тисяч польських солдатів і понад п’ять з половиною мільйонів звичайних громадян, із яких три мільйони були польськими євреями. Польща втратила майже сімнадцять відсотків свого довоєнного населення. Жодна інша країна не зазнала таких відчутних втрат! Після війни було встановлено, що матеріальна шкода склала понад шістсот доларів на мешканця. Ще раз підкреслю: жодна інша країна не зазнала таких відчутних втрат! Знищено СОРОК ВІДСОТКІВ усіх культурних цінностей. І втретє: жодна інша країна не зазнала таких відчутних втрат!
Давня історія? Може, й так. Але в такому разі чому я відчуваю цю нестерпну болісну злість? Учора американці визнали, що посприяли війні. Посприяли найбільшій катастрофі в історії Польщі. Учора громадяни Ізраїлю одержали можливість стати американськими громадянами. Учора моя знайома вийшла з дитиною з американського консульства зі сльозами на очах. Було вирішено, що мета їхнього візиту — відвідини вмираючої тітки у Філадельфії — недостатня для того, щоб поїхати до країни вічного щастя.
Бракує слів. Але скажу одне: ідіть собі. Заберіть свої посольства, свої консульства, свої винищувачі й свої дрімлайнери, які ви нам нав’язуєте. Заберіть свої фальшиві білозубі посмішки, кока-колу, Міккі-Мауса й усі ті слова, якими ви засмічуєте нашу прекрасну мову. А передусім від сьогодні давайте собі раду самі, дорогі союзники!