"Хоох. Серкі, Монафікі, Могунда, Курра".
"Хоох. Ібліс".
Гід замовк і дивиться тобі в обличчя. В його очах така ж гордість, як у римлян, які згадують Нерона, у монголів, які вшановують Чингісхана, і у палестинців, які оплакують асасинського Старця з Гори, який, коли хрестоносці прийшли налякати його, махнув йому рукою, і відразу ж двоє охоронців сплигнули з вершини замкової вежі, розбиваючись у дворі у ніг омертвілих лицарів, і він сказав:
- Таких у мене тисячі. Що ви можете мені зробити?
Розбиті захисні мури Ла Ферьє; на них гармати та ядра, які так і не встигли втупити в бій з ворогом
Гід розповідає про армію Генріха I. Тисячі солдатів. Емісари короля Англії прибули спитати, наскільки велику армію їхній темношкірий союзник міг би виставити проти Франції. Зранку розпочався парад. Цілий день марширували озброєні полки, нескінченні ряди чорних лиць у барвистих одностроях. Минали години під палючим сонцем, а страшна змія неухильно рухалася перед очима здивованих англійців і зникала за рогом стіни. Увечері англійці були близькі до непритомності і попросили припинити парад.
Дивишся в обличчя гіда. Провідник опускає очі і додає, що за цією стіною ті ж самі чотири частини переодягалися в нову форму. Тисячі мундирів!
"Хоох. Серкі, Монафікі, Могунда, Курра".
"Хоох. Ібліс".
Чорношкірий король Гаїті, Генріх І (сучасна гравюра)
У дворі La Ferriere стоїть обеліск з написом: "Тут спочиває король Генріх Крістоф 1767-1820. Його девізом було: "Я повстав із попелу небуття". Десь нижче знаходяться скрині з перлами та коштовностями, які крадуть сон у шукачів скарбів, а також золото, оцінене у вартість коронації Бокасси – 30 мільйонів доларів. Довкола валяються мільйони куль і тисячі гарматних стволів, які так і не встигли вистрілити. Деякі мають девіз Короля-Сонця: "Ultima Ratio Regum" (Останній аргумент Королівства). Добрий проти людей. Безпорадний проти духів.
Духи правлять чорним світом, як з’ясували три найлютіших тирани звільненої Африки. Амін-вбивця пав, коли посварився з духами Уганди та Танзанії. Бокасса був таким же дурним, ставлячись до духів чорних людей, як до випаленого степу - буша. Він знизав плечима, коли замбійський чаклун Нгомбе передбачив швидке падіння імперії. Та розвалилася через два роки. В Екваторіальній Гвінеї Масіас, Великий-Народний-Лідер-Батько-Усіх-Гвінейських-Дітей-і-Єдине-Вічне-Диво-Гвінеї, винищив п’ятдесят тисяч людей. Офіцери підготували змову, але довелося чекати. Масіас убивав жінок і дітей, а їм довелося чекати. Після перемоги один із них пояснив: Завдяки дружині Масіаса, над ним чував Кайман, символ довгого життя. В останній час він втратив опіку Каймана, тому що його дружина поїхала в Азію, і ми цим скористалися. Неможливо втриматися на троні без допомоги духів, а тим більше всупереч їм, навіть якщо він такий же великий, як орел Бокасси або як цитадель Генріха.
Старий Дювальє на Гаїті ніколи не був скинутий, тому що він засвоїв уроки минулого і заснував свою владу на поклонінні духам, "вуду". "Вуду" — це релігія гаїтянських чорношкірих, що витанцьовується, музика, магія та віра в пантеон духів "лоа" та африканських божеств, нічні таємниці з кривавими жертвоприношеннями тварин, володіння та переслідування, таємниче "чудотворство" та телепатія, і нарешті "зомбі" – "живі мерці" , вони ж "Гаїтянські привиди". "Зомбування" — це викликання летаргії, тривалого отупіння (амнезії) та "воскресіння", що здійснюється "бокорами" (жерцями "вуду"). Ці чудеса (особливо "оживлення трупів") шокували науку, яка протягом кількох десятиліть не могла розгадати навіть частки демонічної загадки, але нещодавно (1984) був зроблений перший крок – молодий гарвардський ботанік Едмонд Уейд Девіс викрав секрет зілля на Гаїті (основний інгредієнт: тетродоксин), за допомогою якого "бокори" творили чудо, повертаючи до життя "змерлих людей" людей (фактично ж, введених в летаргію). Мінімальна передозування цього напою викликає смерть замість летаргії, тому нікого не дивує, коли з Гаїті приходять новини про серію раптових смертей чиновників, які хотіли боротися з "вуду".