- Це найновіша біографія Нефертіті. Написана німцем, Філіпом Ванденбергом. Тут ти знайдеш все, про що казав професор. А зараз прочитай, як прославляли її кам'яні пам'ятники, що простояли тисячі років.
Гіттьєрес стоїть перед нею, тримаючи книгу в руках, витягнутих до її обличчя. Дівчина опускає очі. Літери, підкреслені червоним маркером, світяться, наче пульсуюче полум’я:
"Гарна і чудова у короні з пір'я; велика у палаці; сама розкіш, вже звук її голосу приносить радість; повелителька привабливості, всіма улюблена; пані обох країн; любимиця щастя; прекрасна красою сонця; Краса, яка приходить; нехай живе вона вічно...".
Великий Невідомий востаннє запитує:
— Ти хочеш, щоб тобі поклонявся весь світ? Згадай Евіту Перон. Нефертіті єгипетською означає: "краса, що надходить, майбутня краса". Надходить твій час.
Всі фарби залу рококо набувають отруйної сили. Піт тонкими струмочками стікає по щоках дівчини, по шиї і зникає в проваллі декольте.
Шість членів ради мовчки виходять. Вони виглядають як монахи, що відходять на відпочинок. Великий Хетанчі встає.
- Нам потрібно щось, що зробить тебе більш залежною від нас, ніж смерть Гарсіа-Ліми зробить Санчеса залежним від тебе. На думку язичників, тільки змішана кров пов'язує нерозривно. Ти проведеш цю ніч зі мною та полковником, а наступного року народиш президенту Санчесу нашу дитину. Ніч підходить, ми навіть знаємо це, тому привели тебе сюди саме сьогодні. Двері спальні там. Можеш розкусити капсулу по дорозі, якщо все, про що ми говорили, було просто марною тратою часу.
Вранці жінка повертається додому. З прихожої піднімаються наверх скрипучі сходи. Дерев’яні сходинки вкриті шаром пилу, який злітає в сторони, коли його торкаються. Жінка заходить до кімнати з одним вікном, через яке вона, ще дівчиною, спостерігала, як дерева змінюють колір. Чоловік спить. Він лежить на боці, згорнувшись калачиком, підклавши коліна під підборіддя та склавши руки на грудях, як немовля, згорнуте клубочком. Є в цій позі щось стидаюче, якась принизлива безпорадність, слабкість і безсилля. Жінка дивиться з огидою. Горда і сильна тварина здається в такому стані огидною через відсутність чогось, що було основою - відсутність сили. Звір, опанований сном, не викликаючи любові, викликає огиду.
Надворі стає світліше. Роздається звичне в цей час биття дзвонів.