Немає нічого в обличчі цієї жінки, що б виявило, чи глибоко вона занурена в зло, жорстокість і розпусту, і все ж вона мерзенна, як гадюка з казки, яку пригорнув дурний селянин, жорстока, як леді Макбет, і розпусна, як кошмари, що передують сну. Усміхнена золота маска на покритому виразками серці.
Там, далі праворуч, через розщелину, що прорізає степ, стоїть статуя грецького тирана Алі Тебелін-паші, а його супроводжує тінь Васіліки. Ось класична східна одаліска з мрій романтиків, улюблениця гарему, геометричне поєднання синусоїди оголених форм, великих еліпсоподібних очей, чуттєво-червоних овальних губ і лінійної нескінченності алебастрових рук і ніг із дзвінкими браслетами, що лзвенять в ритмі пестощів.
Алі Тебелін, паша Яніни, і Васілікі
Вона була християнкою з грецького села Пліхівістас, жителів якого, звинувачених у підробці монет, у 1804 році повісив Алі. Вона побігла благати його врятувати життя її матері та сестер. У захваті від її краси він зробив її королевою свого гарему.
Якопо Тінторетто (Якопо Робусті), "Юдита і Олоферн", 1555, Прадо, Мадрид
Караваджо, "Юдита, що відрізає голову Олофернові, 1607
 |
 |
| Джузеппе Чезарі, Юдита з головою Олоферна, | Джованні Бальоне, Юдита з головою Олоферна, |
| Berkeley Art Museum, University of California | Галерея Боргезе, Рим |
 |
 |
| Артемісія Джентілескі, Юдита, яка відрізає голову Олофернові (1611), Museo Nazionale di Capodimonte, | Крістофано Аллорі, Юдита з головою Олоферна (1613), Galleria Palatina (Palazzo Pitti), Флоренція |
| Неаполь |
Коли турки облягали Алі-пашу в Яніні (1821 р.), у нього після тривалого бою залишилася лише жменька вояків, і його можна було взяти за горло, але це було неможливо. Йшлося про його скарби, настільки великі, що сліпці співали про них пісні на дорогах Європи. Алі повів турецьких парламентарів у підвали свого палацу, показав їм цінності, покладені на дві тисячі бочок пороху, і сказав їм, що все це розлетиться, якщо султан не помилує його. До Стамбула відправили гінця і чекали рішення. Вірний слуга паші, офіцер Селім Цаміс, стояв біля бочок з порохом із запаленим факелом. Він мав загасити її лише в тому випадку, якщо йому покажуть домовлений знак — чотки, які Алі день і ніч не знімав зі своєї шиї, щоб до них не доторкнулися сторонні. Вдень їх ніхто не дотикався, а вночі Васіліки... Посилаючи чотки туркам, вона повторила Далілу, бо чотки Алі були волоссям Самсона. Побачивши знак, Селім погасив полум'я, 45 мільйонів піастрів потрапили до рук турків і паша Тебелін став безсилим. Після запеклої оборони на острові озера Памвотіс важко пораненого пашу турецький солдат схопив за бороду, витягнув убитого на терасу і обезголовив. Голова викликала таке захоплення, що турецький командир, сераскір Куршид, як кажуть, поцілував її, коли її принесли йому на золотому підносі, голова була забальзамована, ароматизована і відправлена назад у срібній коробці на Босфор, де вона була піднята на ворота сералю Топкапи. Через місяць її зняли, кинули в яму і привалили каменем, щоб заглушити її крики.
Площина починає хвилюватися, випирати, горбитись і прогинатися під важким вантажем хмар, які нагнав вітер. Вони мчать небом, утворюючи фантастичні фігури безголових вершників. Натовпи величезних людей стікаються з гір, видних далеко за викривленим обрієм, де спускається пурпурний диск сонця. Повітря стає фіолетовим і викликає галюцинації. Ти робиш вірно. Людина, яка не мріє, впадає в божевілля.
Ранок будить тебе холодною росою. Навколо пагорби, які збільшуються до півночі. Ти близько. Ці гори, колись називалися Бурчан-Калдун, а пізніше Кентей, поглинають витоки річок Онон, Керулен і Туля. Тут народився і похований Темуджін. Тіло Великого Моря, забальзамоване мускусом, було перевезено з Китаю в нефритовому саркофазі. Довгий шлях через гори і степи, тижні і місяці повільного крутіння коліс воза, і кожного, хто бачив похоронну процесію, вбивали зі словами: "Іди служити своєму Господеві на тому світі". Процесія зупинилася в гірській котловині біля Онона. Сто представників вищих монгольських родів асистувало закопуванню гробниці, зброї, скарбів і коней (крім того, син Чингіза, його наступник Угедей, "відіслав на той світ" сорок найкрасивіших дівчат, щоб ханові ханів нічого б не бракувало в подальшому житті). Потім багато днів табуни топтали землю, щоб навічно стерти слід могили. Ніхто не міг знати його місцезнаходження. Усіх свідків похоронної церемонії оточили кільцем військ і розділили на дві групи. Їм довелося сточити самогубний бій і забити один одного до смерті.