Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.
Евакуація працюючого населення здійснюється за виробничим принципом, а населення, яке не пов’язане з виробництвом – територіальним принципом через домоуправління, ЖЕК тощо.
Діти евакуюються разом з батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками.
§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв’язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов’язані з рятуванням людей.
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР)проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як:
своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР;
своєчасне ведення розвідки;
швидкий рух і введення сил в осередок ураження;
безперервне проведення РіНР до їх повного завершення;
тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР;
всебічне забезпечення їх діяльності.
Рятувальні роботи включають:
розвідку маршрутів висування формувань і об’єктів робіт;
локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;
подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;
виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.
Інші невідкладні роботи включають:
прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;
локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;
укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;
ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;
пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.
Питання для самоперевірки
Які є рівні НС, охарактеризувати кожен з них?
На які категорії поділяється аварія?
Назвіть загальні ознаки НС?
Про що говориться у ієрархії систем “Л - ЖС”?
Дайте характеристику запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій?
Що таке ЄДСЗР?
Які завдання ставить перед собою ЄДСЗР?
Назвіть основні заходи, що реалізуються ЄДСЗР?
Що таке надзвичайний стан, за якої умови він може бути введений?
Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламенту, подання інформації про їх загрозу або виникнення?
Які комплекси включає організація із життєзабезпечення населення в умовах НС?
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій?
Що таке евакуація, за якими принципами здійснюється виробнича евакуація?
Що в себе включають рятувальні роботи?
З якою метою проводять рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР)?
При проведенні РіНР велике значення має дотримання яких умов?
Інші невідкладні роботи, які включають компоненти.
4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках. Допомога при отруєнні, ураженні електричним струмом, блискавкою.
§1. Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання
Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
За даними ВООЗ, близько 30% осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків та НС, могли б бути врятовані, якби їм своєчасно і правильно надали першу долікарську допомогу, здійснили заходи щодо оживлення або своєчасно забезпечили доставку до медичного закладу. Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарська допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а після завершення лікування зменшує втрату працездатності або ступінь каліцтва.
Перша долікарська допомога -це комплекс простих термінових 11 дій, спрямованих на збереження здоров’я і життя потерпілого.
При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:
правильність;
доцільність;
швидкість;
продуманість;рішучість;
спокій, дотримуючись, як правило, наступної послідовності:
усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води);
оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його порятунку;
виконати необхідні дії щодо порятунку потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо);
викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;
підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам’ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти:оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги насамперед той потребує;
забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;
виконати штучне дихання “із рота в рот” або “із рота в ніс” та зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність;
зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов’язки або пальцевим притискуванням судин;
накласти пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, у шибі); іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забої, термічному ураженні;
надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утепленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості; використати підручні засоби при перенесенні, навантаженні і транспортуванні потерпілого;
визначити необхідність вивезення потерпілого і машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом;