4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках. Допомога при отруєнні, ураженні електричним струмом, блискавкою.
5. Безпека експлуатації компресорних устаткувань та котельних установок, загальні вимоги безпеки щодо технологічного обладнання та процесів
Безпека експлуатації компресорних установок. Автоматика безпеки котлів. Класифікація. Безпечність технологічного обладнання. Безпечність технологічного процесу. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання та організації робочих місць.
6. Правові основи безпеки життєдіяльності
Статті та закони України про безпеку життєдіяльності. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
3. Структура залікового кредиту дисципліни
Тема
Кількість годин відведених на:
Всього
Лекції
Практичні заняття
лабораторне заняття
1
2
3
4
5
Розділ 1 Загальні положення з безпеки життєдіяльності
1. Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”
4
2
-
-
2. Ризик як оцінка небезпеки
6
2
2
-
3. Психічні особливості людини як чинник її безпеки
4
2
-
-
4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
6
2
2
-
5. Ергономічні обґрунтування й оцінка у безпеці життєдіяльності
4
2
-
-
6. Розрахунок санітарно – технічних систем
6
2
2
-
Розділ 2 Загальна безпека на виробництві
1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
4
2
-
-
2. Природні небезпеки
6
2
2
-
3 .Запобігання надзвичайних ситуацій
6
2
2
-
4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
2
2
-
-
5. Безпека експлуатації компресорних устаткувань та котельних установок, загальні вимоги щодо безпеки до технологічного обладнання та процесів
2
2
-
-
6. Правові основи безпеки життєдіяльності
4
2
2
-
Всього годин
54
24
12
-
4. Самостійна робота
Тема самостійної
роботи
Короткий
зміст
К-сть
годин
1
2
3
Загальні положення з безпеки життєдіяльності
1. Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”
Задачі і значення безпеки життєдіяльності. Класифікація.
2
2. Ризик як оцінка небезпеки
Загальна оцінка та характеристика небезпек. Якісний аналіз ризику.
2
3. Психічні особливості людини як чинник її безпеки
Значення нервової системи життєдіяльності людини. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
2
4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
Будова і властивості аналізаторів.
2
5. Ергономічні обґрунтування й оцінка у безпеці життєдіяльності
Ергономіка як наукова дисципліна та її ергономічне обґрунтування. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці. Ергономічні оцінки розумової праці.
2
6. Розрахунок санітарно – технічних систем
Приклад розрахунку та теоретичні мислення. Вплив.
2
7. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
Вплив негативних факторів на здоров’я людини. Ознаки здоров’я.
2
8. Природні небезпеки
Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха.
2
9. Запобігання надзвичайних ситуацій
Вивчення класифікації надзвичайних ситуацій.
2
10. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
Призначення першої допомоги та загальні принципи її надання.
-
Разом
18
За навчальним планом на самостійну роботу студентів відводять 24 годин. Самостійна робота включає такі види робіт:
самостійне опрацювання лекційного матеріалу з кожної теми;
самостійне опрацювання рекомендованої літератури з навчальної дисципліни;
написання професійно – орієнтованих наукових доповідей, рефератів;
підготовка та участь студентів в предметних олімпіадах;
підготовка до написання змістовних модульних робіт;
підготовка до складання підсумкового модуля.
5. Теми практичних занять
Ризик як оцінка небезпеки – 2 год.
Здоров’я людини як основна передумова її безпеки –
2 год.
Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища – 2 год.
Розрахунок протирадіаційного захисту сховищ – 2 год.
Розрахунок та визначення основних параметрів при землетрусі – 2 год.
Розрахунок та визначення оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин – 2 год.
6. Методи оцінювання знань
Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовуються такі методи оцінювання знань:
рубіжне вивчення змістовного модуля;
оцінка за самостійну та практичну роботу;
підсумковий модуль.
Для діагностики знань використовується кредитно - модульна система зі 100-бальною шкалою оцінювання.
7 . Розподіл балів, присвоюванні студентам
Модуль 1. (рубіжне тестування)
Модуль 2.
(підсумковий)
30
Практична робота -20
Залік - 10
Сума - 100
Змістовний
модуль 1
40
1
2
3
4
5
6
1
2
3
4
5
6
2
5
2
3
3
5
2
5
5
2
3
3
8. Шкала оцінювання
Сума балів за всі форми навчальної діяльності
Оцінка в ECTS
Оцінка за національною шкалою
екзамен
залік
90 – 100
А
відмінно („5”)
зараховано
82 – 89
В
дуже добре („4”)
74 – 81
С
добре („4”)
64 – 73
D
задовільно („3”)
60 – 63
Е
достатньо („3”)
35 – 59
FX
незадовільно („2”)
не зараховано
з можливістю повторного складання
1 - 34
F
незадовільно („2”)
не зараховано
з обов’язковим повторним
вивченням дисципліни
9. Методичне забезпечення дисципліни
Методичне забезпечення навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.