Слова гімнів і пісень, складених із цієї нагоди, дуже промовисті.
Наприклад:
Або:
Або:
Або:
Серед численних пісень, які вирізняються силою своєї ритмічної страхітливої військової музики, є пісня Олега Газманова, ультрапатріотичного співака і автора текстів, автора знаменитої пісні «Я рождён в Советском Союзе, Сделан я в СССР». Олегові Газманову внаслідок його політичної діяльності заборонено в’їзд до деяких європейських країн. Ось довгий уривок із цієї пісні:
Яку науку можна виснувати з цих слів? Минуле і теперішнє — нерозривні, це вічне повернення Совєтського Союзу. «Безсмертний полк» об’єднує учасників ходи та їхніх предків. Живі, що беруть участь у «Безсмертному полку», вічні так само, як і небожителі. Оскільки «Безсмертний полк» святий (або священний), фотографії відіграють ту саму роль, що й ікони. І, нарешті, цей полк, вічно живий, готовий знову воювати задля захисту героїчної і непереможної Батьківщини. Ця битва освячена небесами.
Отже, йдеться про містерію, яку ставлять щороку і яка полягає в новій актуалізації основоположних подій (міфологічних чи справжніх) наявного устрою. Так само, як і битва Мардука і Тіамата в Месопотамії, вихід євреїв із Єгипту, народження і воскресіння Ісуса. Але тут, попри вживання релігійних термінів, немає жодної згадки про Бога або про його пророка. Священний об’єкт — це Батьківщина, її захист — святе завдання.
Ось як Олександр Проханов, колись маргінальний письменник і патетичний націоналіст, а тепер уже шанована постать, описав свої емоції під час військового параду і ходи «Безсмертного полку»:
«Це була служба Божа для тих, хто дотримується релігії Великої Перемоги... Приголомшила містерія, ім’я якій — «Безсмертний полк». Мільйон людей, що йдуть вал за валом з обличчями то мокрими від сліз, то радісними і захопленими. Люди, що люблять, вірять, поєднані... грандіозним релігійним поривом. Ця процесія нагадувала величезну хресну ходу. Портрети фронтовиків, незліченні вервечки їх були схожі на неоціненні ікони, від яких променилося сяйво... Фронтовики форсували Дон і Дніпро, Віслу та Одер, гнівно вривалися в європейські столиці, топтали, сікли мечем, душили руками величезну слизьку фашистську гадину»[75].
75
А. Проханов: Как потрясает сознание мистерия, имя которой — «Бессмертный полк». — Politikus.ru.