Хам. Оце утяв!..
Ной. Хаме, припини неорганiзованi вигуки! Слово для виступу надасться Iафетовi. Пiдготуватися - Хаму.
Iафет. Батьку i брати! Високе звання ковчегобудiвника возвеличус...
Хам. Кого?
Iафет. ...накладас...
Хам. Що?
Iафет. ...i кличе!
Хам. Куди?
Ной. Востаннс попереджую: Хаме, припини!
Iафет. Ми, славнi ковчегобудiвники, творимо пiсляпотопну iсторiю, бо споруджусмо перший у свiтi плавучий зоопарк за промовистими габаритами 300 на 150 на ЗО. Всi - на вахту! Всi, як один, будемо працювати i бога не забувати! Але не слiд також забувати i святу молитву. Та однiй людинi не пiд силу i трудитися, i молитися у рекордно стислi строки. Ось чому я смiливо вiдкидаю недоречну зараз скромнiсть, яка може тiльки зашкодити загальнiй справi, i з усiсю вiдповiдальнiстю даю вам слово: весь молитовний клопiт я беру на себе! Невтомно молитимусь з ранку до вечора за всю будiвельну бригаду. Нашим виробничим гаслом хай буде: один - за всiх, всi - за одного!
Ной. Слово для виступу надасться Хамовi.
Хам. Нарештi... Батьку i брати! Я чув тут дивнi слова. Деякi промовцi, бачу, ладнi замiсть ковчега влiзти в бочку з-пiд оселедцiв. А деяким надмiру пишномовним базiкам я хочу нагадати: скiльки поклонiв не бий, а лобом цвяха не заб'сш! Хочу звернути увагу зборiв на iнше, а саме на батькiв дороговказ - узяти всякоу тварi по парi" Але чи вiдомо шановним зборам, скiльки на землi усього сущого?
Сiм. А звiдки нам знати?
Iафет. Регламент!
Ной. Помовч, Iафете! Хам дiло каже...
Хам. Дозвольте познайомити збори з деякими науковими пiдрахунками. Тiльки ссавцiв на землi iснус близько 3500 видiв. Додайте до них ще 8600 видiв пернатих, пiдкиньте до загальноу цифровоу купи 5500 видiв рептилiй та амфiбiй, насипте туди ж 750 000 видiв рiзних комах i 300.000 павукоподiбних, подвойте усi цифри, i ви матимете 1.595.200 пасажирiв. А я не рахував ще членистоногих, молюскiв, хробакiв, слимакiв та iнших нижчих безхребетних! Та на них усiх цiлоу ескадри ковчегiв за вiдомими вам габаритами буде замало! рдина втiха у тому, що нам не треба сушити голову над рибами: земля i так перетвориться на суцiльний акварiум...
Голоси. Непогрiшимий помилився! Треба негайно сповiстити Всемилостивого! Хай пiдкаже нам Наймудрiший!
Хам. Батьку i брати! Та хiба Непогрiшимий визнас своу прикрi помилки? Таж вiн визнас лише одностайне схвалення! Ну, прийде до Божоу Канцелярiу наш науково обгрунтований запит, то й що? Невже ви вважасте, що з нашого грому та дощ буде? Аж смiшно! Ось що буде: бог-отець кивне на бога-сина, мовляв, той роззява. Бог-син звинуватить в огрiхах бога-духа святого. А той знову припише усi прорахунки боговi-отцю. I коло замкнеться! Ми тiльки даремно згасмо час у цiй знеособленiй невеселiй каруселi.
Ной (понуро). До чого ти ведеш, сину мiй?
Хам. Ось до чого. Перше: мiряти моуми лiктями. Друге: усяких тварiв, сущих в рiдинi або водоплавних, з рахункiв скидасмо i за борт кидасмо. Третс: тварин-гiгантiв, бiльших за слона, спишемо у допотопнi, щоб майбутнi палеонтологи на хлiб мали. Iнакше - нiяк! У одного диплодока черево таке, що наш ковчег... Якщо спаде ще якась путня думка, внесемо у генеральний план евакуацiу в робочому порядку. Ото й усе!
Пропозицiу синiв Носвих були поставленi на тасмне голосування. Бюлетенi кидали у мiсткий дзьоб пелiкана. Пiсля пiдрахунку голосiв з'ясувалося: за пропозицiю Хама було подано 2 (два) голоси, проти - I (один), утримався I (один). Таким чином, переважною бiльшiстю голосiв були ухваленi пропозицiу Хама.
5. НАРОДЖЕННЯ МIФА ПРО ЛАБIРИНТ
Статистики пiдрахували, що в середньому людина робить за день двадцять тисяч крокiв. Але навiть сучасне Центральне статистичне управлiння не мас жодних цифрових даних про те, скiльки крокiв робить людина, якщо вона, примiром, просить дозволу будинкового управлiння поставити у своуй квартирi тимчасову перегородку. Перша i остання спроба розв'язати цю тасмницю була зроблена ще в допотопнi часи.
Щоб пiдрахувати отi кроки, один прадавнiй облiковець наважився на вiдчайдушний крок.
Цей смiливий дослiдник з письмовим проханням куболiктя дров в однiй руцi та рахiвницею в другiй хоробро кинувся в iсрархiчнi хащi виробничоу парафiу "Головколодапостачзбут" (скорочено - "Колода").
Тиждень про героя не було нi слуху нi духу. Але його ще чекали з трудовою перемогою.
Ще через тиждень вiдчайдушного дослiдника звiльнили з роботи за прогул.
Через мiсяць у часописi "Небесний кур'ср" з'явилася об'ява: "Шукасмо сина, чоловiка i батька".
Найманi родиною жертви статистичноу науки приватнi пошукувачi збилися з нiг...
Несподiвано з "Колоди" вiдрядили термiнового гiнця по "швидку допомогу". Поширилися чутки, нiби якийсь надто вразливий вiдвiдувач з'ухав з глузду i тепер ломиться в усi келiу, хоч на кожнiй с табличка: "ПРИЙОМУ НЕМА!".
А якщо цьому психовi, що почувас себе на волi, потрапляс до рук хтось з парафiяльних головколодникiв, вiн штемпелюс ух краденою печаткою. Отець-кадровик одразу вiдреагував наказом:
"ОСIБ З ПЕЧАТКОЮ ВВАЖАТИ НЕДIЙСНИМИ".
Перед "Головпостачзбутом" швидко рiс натовп вуличних гаволовiв. Батько мiста про всяк випадок пiдняв на сполох дружину. Вулицями посунули наглядачi на бронтозаврах. За порядком спостерiгали й з птеродактилiв.
Один нажаханий колодник, що потрапив до "недiйсних", схвильовано дiлився останньою новиною, не добираючи з переляку поштивих до зверхникiв слiв:
- Нашу головну колоду псих заклинцював у дверях i зараз намагасться пробитися дiркоколом. Верещить на всю губу, мов свиня недорiзана...
Iнший свiдок повагом оповiдав:
- А ще ранiше той псих пiдшив жрицю з передпокою до фолiанта з вхiдними та вихiдними паперами. Вiд нещасноу дiвчини поодверталися всi уу залицяльники. То вони обiцяли носити уу на руках, а тепер того фолiанта й з мiсця зрушити не можуть. Слабаки!..
Коротко кажучи, весь натовп з непiдробною цiкавiстю чекав з'явлення психа народовi.
Нарештi вiн з'явився в оточеннi дванадцяти дужих приборкувачiв.
Його несли на руках.
Псих, розмахуючи Великою Круглою Печаткою, звернувся до присутнiх гаволовiв з полум'яним закликом:
- Я всевладний Параграф Перший! На колiна, вiрнопiдданi параграфи! Бо всiх кину за графи!
Чи варто оповiдати, що це був загадково зниклий i пошукуваний вiдчайдуха-облiковець?
Пiзнiше цю легендарну подiю так довго переоповiдали i з такими неймовiрними подробицями, що вона перетворилася в мiф про страхiтливий лабiринт, де вхiд с, а виходу нема, i де в похмурих закапелках никас моторошний, кровососний Монстр. I щороку те страховисько вимагас все нових жертв...
А кроки середнього прохача так i лишилися не обчисленi: нi в кого iз статистикiв нестало вiдваги, щоб пiти по слiдах героя.
Це зробив старий Ной.
Але вiн, на жаль, не був облiковцем.
6. ХОДIННЯ НОЯ ПО МУКАХ
Правду кажучи, Носвi страшенно поталанило: в парафiу "Головколодапостачзбуту" саме був оголошений Тиждень боротьби з тяганиною.
Кожного бадьорили i надихали гасла:
ДIЙ ЗА ПРАВИЛОМ: ЗАЙШОВ I ОДРАЗУ ВИЙШОВ!
КОЖНIЙ СПРАВI - ОДНУ ХВИЛИНУ!
ПАМ'ЯТАЙ: ЩОБ СКАЗАТИ "НI", ПОТРIБНА ЛИШЕ МИТЬ!
ЛАСКАВО ПРОСИМО!
I справдi. Тиждень боротьби з тяганиною був у розпалi.
В асортиментнiй келiу Ноя зустрiли по-дiловому:
- Вам чого?
- Дерево гофер для будiвництва ковчегу.
- Верф у вас с?
- А що це таке?
- А я звiдки знаю?
- Чого ж питасте?
- Про верф у вашому проектi сказано.
- То що ж менi робити?
- Спочатку зайдiть з вашим замовленням у конструкторське бюро за технологiчними розрахунками.
У бюро Ноя зустрiли по-дiловому:
- Ковчег? 300 на 150 на ЗО? Цiкава iдея... Стапелi збудували?
- А що це таке?
- А ми звiдки знасмо?
- А що ж менi робити?
- Зайдiть з вашим замовленням до плановикiв. Нехай спочатку iдею запланують. Поза планом нiяка iдея не пiде...
У плановiй келiу Ноя зустрiли по-дiловому:
- Ковчегобудiвник? Дуже перспективна професiя! Можна сказати престижна! Обов'язково слiд поставити ковчег на рейки залiзного графiка! Але ми планусмо на твердiй матерiальнiй основi. А де основа? Вказiвка с матерiального забезпечення нема. Вiдтак вам лишасться одне - зайти до постачальникiв.