17 Коли ж, шукаючи оправдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!
18 Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.
19 Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.
20 Я розпятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.
21 Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.
До галатiв 3
1 Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правдї, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?
2 Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?
3 Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом?
4 Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно!
5 Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри?
6 Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.
7 Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.
8 І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.
9 Тим же хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.
10 Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те.
11 А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.
12 Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому.
13 Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)
14 щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.
15 Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидає, анї додає до него.
16 Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насїнням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.
17 Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в нїщо обітуваннє.
18 Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.
19 Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.
20 Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.
21 То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.
22 Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.
23 Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.
24 Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись.
25 Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.
26 Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.
27 Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.
28 Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.
29 Коли ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.
До галатiв 4
1 Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2 а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3 Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
4 Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5 щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6 А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7 Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8 Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
9 Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10 Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11 Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12 Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
13 Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14 І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15 Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що колдї, б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16 То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17 Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18 Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19 Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос в'образить ся у вас,
20 хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.
21 Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22 Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23 Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.
24 Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25 Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.
26 А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
27 Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28 Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29 Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30 Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.
31 Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.
До галатiв 5
1 У волї ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволї знов не піддавайтесь.
2 Ось я Павел глаголю вам, що коли ви обрізуєтесь, Христос вам нїчого не поможе.
3 Сьвідкую ж знов кожному чоловіку обрізаному, що винен увесь закон чинити.
4 Обернулись ви в нїщо (одійшовши) від Христа; (ви,) що оправдуєтесь законом, од благодати відпали.
5 Ми бо духом од віри надїї праведности ждемо.
6 Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а віра, любовю сильна.
7 Ви бігли добре. Хто заборонив вам коритись правдї?
8 Сей перекір не від того (приходить), хто покликав вас.
9 Трошки квасу все місиво квасить.
10 Покладаюсь на вас у Господї, що не думати мете нїчого иншого, а хто колотить вами, понесе свій осуд, хто б він нї був.
11 Я ж, браттє, коли ще проповідую обрізаннє, то чого ще гонять мене? Тодї обернеть ся в нїщо поблазнь хреста.
12 Ой коли б відсїчено тих, що колотять вами!
13 Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тїлу; а любовю служіть один одному.
14 Увесь бо закон в одному слові сповняєть ся: Люби ближнього твого, як себе самого.
15 Коли ж ви гризете й заїдаєте один одного, то гледїть, щоб не були пожерті один від одного.
16 Глаголю ж: Духом ходїть, і хотїння тїлесного не звершуйте.
17 Бо тїло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили.
18 Коли ж водитесь духом, то ви не під законом.
19 Явні ж дїла тїлесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст,
20 ідолослуженнє, чаруваннє, ворогуваннє, свари, ненависть, гнїв, суперечки, незгода, єресї,