2-е до солунян 3
1 На останок, молїтесь, браттє, за нас, щоб слово Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,
2 і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.
3 Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.
4 Уповаємо ж у Господї про вас, що щz ми вам повелїваємо, ви робите і робити мете.
5 Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.
6 Повелїваємо ж вам, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, відлучатись від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв од нас.
7 Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,
8 анї їли дармо хлїб у кого; а в трудї і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нїкого з вас:
9 не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобити ся нам.
10 Бо, як були ми в вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити дїла, нехай і не їсть.
11 Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нїчого не роблять, а метушять ся.
12 Таким-то повелїваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.
13 Ви ж, браттє, не втомлюйтесь, роблячи добре.
14 Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.
15 Та не за ворога вважайте його, а навчайте, яко брата.
16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завсїди всїма способами. Господь із усїма вами.
17 Витаннє моєю рукою Павловою, котре єсть знак у всякому посланню; так пишу:
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.
1-е Тимофiю 1
1 Павел, апостол Ісуса Христа, по по велїнню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надїї нашої,
2 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
3 Яко ж ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,
4 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, нїж Божого будування в вірі.
5 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,
6 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,
7 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.
8 Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно творить,
9 знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв,
10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,
11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.
12 І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене в0" fажав, поставивши мене на службу,
13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателем, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.
15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.
16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на життє вічне.
17 Цареві ж вічному нетлїнному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,
19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.
20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.
1-е Тимофiю 2
1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,
2 за царів і за всїх, що мають власть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочестї і чистотї.
3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,
4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.
5 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,
6 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.
7 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.
8 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місцї, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.
9 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннєм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,
10 а (як подобає жінкам, що пристали на благочестє) дїлами добрими.
11 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.
12 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.
13 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;
14 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено її, була в переступі.
15 Спасеть ся ж ради родження дїтей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.
1-е Тимофiю 3
1 Вірне слово: коли хто епископства хоче, доброго дїла бажає.
2 Треба ж епископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,
3 не пяницею, не до бійки, не до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,
4 своїм домом щоб добре правив, дїтей держав у слухняностї з усякою повагою;
5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)
6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.
7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.
8 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,
9 мали тайну віри в чистій совістї.
10 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.
11 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.
12 Диякони щоб бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.
13 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобуває і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.
14 Се пишу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;
15 коли ж загаюсь, щоб ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженнє правди.
16 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, оправдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.
1-е Тимофiю 4
1 Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,
2 в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,
3 що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.
4 Бо всяке створіннє Боже добре і нїщо не гидке, коли з подякою приймаємо;
5 осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.
6 Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував єси.
7 Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.
8 Тїлесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинїшнього і будучого.
9 Вірне слово і всякого приняття достойне.
10 На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усїх людей, а найбільш вірних.
11 Звіщай се і навчай.
12 Нїхто ж нехай молодостю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусї, у чистотї.
13 Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.
14 Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.
15 Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.