16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,
18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.
19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, а хто іменує імя Христове.
20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.
21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою.
22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,
25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,
26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
2-е Тимофiю 3
1 Се ж відай, що в послїдні днї настануть времена люті.
2 Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбцї, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні,
3 нелюбовні, непримирливі, осудливі, невдержливі, люті, вороги добра,
4 зрадники, напастники, гордувники, що більш люблять розкоші, нїж Бога,
5 мають образ благочестя, сили ж його відцурались. І ти від таких одвертай ся.
6 Бо з таких ті, що влазять у доми і полонять женщин, отягчених гріхами, що водять ся всякими похотьми,
7 що завсїди вчять ся, та й нїколи до зрозуміння правди прийти не можуть.
8 Як Яннїй та Ямврій противились Мойсейові, так само й сї противлять ся правдї, люде попсованого розуму, нетямущі в вірі.
9 Та не поступлять вони далїй; безумство бо їх явлене буде всїм, як і тих було.
10 Ти ж послїдував єси моїй науцї, життю, постанові, вірі, довготерпінню, любові, терпінню,
11 гоненню, стражданням, які лучились менї в Антиохиї, в Ікониї, в Листрі; котрі гонення я перенїс, і від усїх ізбавив мене Господь.
12 І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть.
13 Лукаві ж люде та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.
14 Ти ж пробувай у тому, чого навчено тебе, і що звірено тобі, відаючи, від кого навчивсь єси,
15 і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасеннє вірою в Христа Ісуса.
16 Всяке писаннє богодухновенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,
17 щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго дїла готовий.
2-е Тимофiю 4
1 Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що має судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його:
2 проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довготерпіннєм і наукою.
3 Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом,
4 і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся.
5 Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини.
6 Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.
7 Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.
8 На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.
9 Старай ся скоро прийти до мене.
10 Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;
11 Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє.
12 Тихика ж послав я в Єфес.
13 Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані.
14 Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по дїлам його,
15 котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим.
16 У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полїчить ся їм.
17 Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідане від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.
18 І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, і спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь.
19 Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім.
20 Єраст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного.
21 Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє.
22 Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.
До Тита 1
1 es Nавел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,
2 в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,
3 явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога:
4 Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.
5 На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.
6 Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних.
7 Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,
8 а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,
9 щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.
10 Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,
11 їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.
12 Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.
13 Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,
14 не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди.
15 Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
16 Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними.
До Тита 2
1 Ти ж говори, що личить здоровій науцї:
2 старики щоб були тверезі, чесні, мірні, здорові вірою, любовю, терпіннєм;
3 старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятим, (були) не осудливі, не підневолені великому пянству і навчали добра,
4 щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,
5 щоб були мірними, чистими, господарними, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось.
6 Молодїж так само напоминай знати міру.
7 У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих дїл, у науцї цїлость, поважність,
8 слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.
9 Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,
10 не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого, Бога, украшували у всьому.
11 Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,
12 навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віцї,
13 ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,
14 котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителїв добрих дїл.
15 Се говори, напоминай, і докоряй з усяким повелїннєм. Нехай нїхто тобою не гордує.