23 до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,
24 і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.
25 Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,
26 котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."
27 Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.
28 Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.
29 Бо наш Бог - огонь пожирающий.
До євреїв 13
1 Братня любов нехай пробуває.
2 Гостинности не забувайте, через се бо инші, не відаючи, вгостили ангелів.
3 Памятайте вязників, мов би з ними ви увязнені, бідолашних, самі бувши в тїлї.
4 Чесна женитва у всїх і ложе непорочне; блудників же і перелюбників судити ме Бог.
5 Не сріблолюбиві обичаєм, довольні тим, що єсть. Сам бо рече: "Не оставлю тебе, анї покину тебе."
6 Так що сьміло можемо сказати: "Господь моя поміч; не бояти мусь: що вдїє менї чоловік?"
7 Поминайте наставників ваших, що глаголали вам слово Боже; і позираючи на конець їх життя, послїдуйте вірі їх.
8 Ісус Христос учора і сьогоднї, той же самий і на вікай .
9 У всякі чужі науки не вдавайтесь. Добре бо благодаттю покріпляти серця, а не їжами, з котрих не мали користи ті, що пішли за ними.
10 Маємо жертівню, з котрої не мають права їсти, хто служить скинї.
11 Которих бо животних кров уносить в сьвятиню архиєрей за гріхи, тих мясо палить ся осторонь стану.
12 Тим і Ісус, щоб осьвятити людей своєю кровю, осторонь воріт пострадав.
13 Тим же оце вийдїмо до Нього осторонь стану, дізнаючи наруги Його.
14 Не маємо бо тут сталого города, а того, що буде, шукаємо.
15 Тим оце через Нього приносьмо жертву хвалення без перестанку Богу, се єсть "овощ уст", що визнають імя Його.
16 Благотворення ж і подїльчивости не забувайте; такими бо жертвами вельми догоджують Богу.
17 Слухайте наставників ваших і коріть ся (їм); вони бо пильнують душ ваших, яко мають перелїк оддати; щоб з радістю се робили, а не зітхаючи; не користь бо вам се.
18 Молїте ся за нас: уповаємо бо, що добру совість маємо, у всьому хотячи добре жити.
19 Найбільше ж благаю се чинити, щоб скоро вернено мене вам.
20 Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа,
21 нехай звершить вас у всякому доброму дїлї, щоб чинили волю Його, роблячи в вас любе перед Ним, через Ісуса Христа, котрому слава до віку вічнього. Амінь.
22 Благаю ж вас, браттє, прийміте се слово напомину: бо коротко написав вам.
23 Знайте, що брата нашого Тимотея випущено, з котрим, коли скоро прийде, побачу вас.
24 Витайте всїх наставників ваших і всїх сьвятих. Витають вас ті, що з Італиї.
25 Благодать з усїма вами. Амінь.
Об'явлення 1
1 Одкриттє Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, показати слугам своїм, щz має скоро бути, і показав, піславши через ангела свого, слузї своєму Йоанові,
2 котрий засьвідкував про слово Боже, і сьвідченнє Ісуса Христа, і що видїв.
3 Блаженний, хто читає, і хто слухає слова пророцтва, і хоронить, що написано в ньому; бо час близький.
4 Йоан семи церквам, що в Азиї: благодать вам і впокій від Того, що єсть, що був, і що прийде, і від семи духів, що перед престолом Його;
5 і від Ісуса Христа, котрий сьвідок вірний, первородень із мертвих, і князь царів земних; Йому, милуючому нас, і обмившому нас від гріхів наших в крові своїй,
6 (і зробив тому нас царями і сьвящениками Богу і Отцеві своєму,) слава і держава по вічні віки. Амінь.
7 Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.
8 Я Альфа і Омега, почин і конець, глаголе Господь, що єсть, і що був, і що прийде, Вседержитель.
9 Я Йоан, і брат вам, і спільник у горю і в царстві і в терпінню Ісуса Христа, був на острові, званім Патмос, за слово Боже, і за сьвідкуваннє Ісуса Христа.
10 Я був в дусї в день Господень, і чув ізза себе великий голос, наче труби, що глаголав:
11 Я Альфа і Омега, Первий і Останнїй; і що бачиш, напиши в книгу; і пішли церквам, що в Азиї: в Ефез, і в Смирну, і в Пергам, і в Тиятир, і в Сарди, і в Филадельфию, і в Лаодикию.
12 І обернув ся я, щоб побачити, чий се голос, що глаголав до мене; а обернувшись, побачив я сїм сьвічників золотих;
13 і посеред семи сьвічників подібного Сину чоловічому, з'одягненого в довгу одежу, і підперезаного по грудех золотим поясом.
14 Голова ж Його і волоссє білі, як вовна біла, як снїг; а очі Його як поломінь огняна;
15 а ноги Його подібні до мідї, наче в печі розпаленої; а голос Його, як шум многих вод;
16 а мав Він у правій руцї своїй сїм звізд; а з уст Його виходив меч обоюдний, гострий; а очі Його, як сонце, що сьвітить у силї своїй.
17 І коли побачив Його, впав я до ніг Його як мертвий; і поклав Він праву свою руку на мене, глаголючи менї: Не бій ся, я Первий і Останнїй, і живий;
18 і був я мертвий, і ось живу по вічні віки; амінь. І маю ключі пекла і смерти.
19 Напиши, що бачив єси, і що єсть, і що має бути після сього;
20 тайна семи звізд, котрі бачив єси у правицї моїй, і сїм сьвічників золотих (така): сїм звізд, се ангели семи церков; а сїм сьвічників, се сїм церков.
Об'явлення 2
1 Ангелові Єфеської церкви напиши: Се глаголе Той, що держить сїм звізд у правицї своїй, що ходить посеред семи сьвічників золотих:
2 Знаю дїла твої, і труд твій, і терпиливість твою, і що не можеш терпіти лихих, і досьвідчив тих, що зовуть себе апостолами, та ними не є, я знайшов їх ложниками,
3 і терпів єси, і маєш терпиливість, і задля імени мого трудив ся єси, і не знеміг ся.
4 Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив.
5 Згадай же, з відкіля випав єси, і покай ся і перві дїла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну сьвічник твій з місця його, коли не покаєш ся.
6 Тільки ж се (добре) маєш, що ненавидиш дїла Николаітів, котрі й я ненавиджу.
7 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам: Хто побідить, тому дам поживати від дерева життя, що по серединї раю Божого.
8 І ангелові церкви Смирнейської напиши: Се глаголе Первий і Останнїй, що був мертвий і ожив:
9 Знаю дїла твої, і горе і убожество (багатий же єси), і хулу тих, що зовуть себе Жидами, та ними не є, а зборище сатани:
10 Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.
11 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, не мати ме кривди від другої смерти.
12 І ангелові церкви, що в Пергамі, напиши: Се глаголе Той, що має меч обоюдний, гострий:
13 Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.
14 Тільки ж маю дещо проти тебе, бо маєш там таких, що держать ся науки Валаама, котрий навчив Валака ввести поблазнь перед синами Ізраїлевими, щоб їли ідолські жертви і жили в перелюбі.
15 Також маєш і таких, що держать ся науки Николаітів, що я ненавиджу.
16 Покай ся; ато прийду до тебе скоро, і воювати му з ними мечом уст моїх.
17 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, тому дам поживати від манни закритої, і дам йому камінь білий, а на каменї нове імя написане, котрого нїхто не знає, тільки, хто приняв.
18 І ангениові церкви в Тиятирі напиши: Се глаголе Син Божий, що має очі свої, як поломінь огняна, і ноги Його подобні мідї: