3. Діти Божі не повинні грішити 1-10; братолюбство 11-24
1 Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав. 2 Любі! Ми тепер - діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є. 3 І кожен, хто має на нього цю надію, себе очищує, так само, як і він чистий. 4 Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконня. 5 Ви ж знаєте, що він з'явився, щоб наші гріхи взяти, а гріха в ньому нема. 6 Кожен, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не спізнав. 7 Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він - праведний. 8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з'явився Син Божий, щоб знищити діла диявола. 9 Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився. 10 З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого. 11 Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити, 12 а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його - справедливі. 13 Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить. 14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває. 15 Кожен, хто ненавидить брата свого, - душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б. 16 З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти. 17 Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому? 18 Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише - ділом і правдою. 19 З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше; 20 коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає. 21 Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір'я перед Богом, 22 і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне. 23 А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь. 24 Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.
4. Дух правди й омани 1-6; мотив братолюбства - любов Божа 7-16; ознаки любови 17-21
1 Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, - багато бо лжепророків прийшло на світ. 2 З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога. 3 А кожен дух, що не визнає Ісуса, - той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі. 4 Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі. 5 Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає. 6 Ми - від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани. 7 Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога. 8 Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог - любов. 9 Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього. 10 Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого - примирення за гріхи наші. 11 Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити. 12 Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала. 13 Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. 14 І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина - Спаса світу. 15 Хто визнає, що Ісус - Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі. 16 Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. 17 Любов у нас звершується в тому, що ми маємо довір'я в день суду, бо як він є, так і ми в цьому світі. 18 Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові. 19 Ми любимо, бо він перший полюбив нас. 20 Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить. 21 І таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого.»