1 Я бачив інше знамення на небі, велике і чудесне: сім ангелів, що мають сім кар останніх, бо в них довершується гнів Божий. 2 Бачив я ніби море скляне, змішане з огнем, і переможці над звіром і над образом його і над клейном його, над числом імени його, стоять на морі скляному, маючи гусла Божі. 3 І співають пісню Мойсея, слуги Божого, і пісню Агнця, говорячи: «Великі і чудесні діла твої, Господи, Боже Вседержителю; праведні й істинні шляхи твої, царю святих 4 Хто не побоїться тебе, Господи, і не прославить імени твого? Бо ти єдиний - святий; усі народи прийдуть і поклоняться перед тобою, бо усправедливлення твої відкрились.» 5 Після цього поглянув я: відкрито храм скинії свідчення на небі, 6 і сім ангелів, що мали сім кар, вийшли з храму, одягнені в льон, чистий, яскравий, і підперезані коло грудей поясами золотими. 7 Одна з чотирьох істот подала сімом ангелам сім чаш золотих, наповнених пересердям Бога, що живе на віки вічні. 8 І сповнився храм димом від слави Бога і від сили його, і ніхто не міг увійти в храм, поки не довершилися сім кар сімох ангелів.
16. Сім чаш гніву
1 Почув я голос великий із храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте на землю сім чаш обурення Божого.» 2 І пішов перший і вилив свою чашу на землю: і наробився гнояк, злий і поганий, на людях, що мали клейно звіра і що поклонялися образові його. 3 Другий вилив чашу свою на море: і стала кров, як мертвого, і всяка душа жива вмерла, що в морі. 4 Третій вилив чашу свою на річки і на джерела вод: і стала кров. 5 І почув я ангела вод, що говорив: «Праведний єси, хто сущий і хто був, і свят, що так судив; 6 бо кров святих і пророків пролили вони, і кров їм дав ти пити: достойні того.» 7 І почув я від жертовника, що говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і праведні суди твої.» 8 Четвертий вилив чашу свою на сонце: і дано йому палити людей огнем. 9 І палено людей горяччю великою, і блюзнили вони на ім'я Бога, який має владу над карами цими, і не розкаялися - віддати йому славу. 10 П'ятий вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його мороковим, і кусали язики свої від болю, 11 і блюзнили на Бога небесного від болів своїх і від виразок своїх, та не каялися в ділах своїх. 12 Шостий вилив чашу свою на річку велику Ефрат: і висохла вода її, щоб приготовився шлях царям від схід сонця. 13 І побачив я: з рота дракона і з рота звіра, і з рота лжепророка виходили три духи нечисті, немов жаби; 14 то ж і є духи демонські, що творять знамення, що виходять до царів цілої вселенної - зібрати їх на битву в день великий Бога Вседержителя. 15 Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його. 16 І зібрали їх на місце, що зветься по-єврейськи Армагедон. 17 А сьомий вилив чашу свою на повітря; і вийшов голос могутній із храму небес, від престола, говорячи: «Сталося!» 18 І зчинилися блискавиці і голоси і громи і землетрус настав великий, якого не було, відколи люди на землі: такий землетрус то ж великий! 19 І розпалося місто велике на три частини, і міста язичників упали, і Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина від палкого гніву його. 20 І зник усякий острів, і гір не знайшлося; 21 а град, завбільшки як талант, падав з неба на людей; і блюзнили люди на Бога, за кару граду, бо кара його велика вельми.
17. Велика блудниця
1 Прийшов один із семи ангелів, котрі мали сім чаш, і говорячи зо мною, сказав мені: «Підійди, я покажу тобі засуд над блудницею великою, що сидить на водах багатьох; 2 з якою блуднили царі землі, і впивалися вином розпусти її ті, що мешкають на землі.» 3 І повів мене в пустиню, в дусі. І я побачив жінку, що сиділа на звірі багряному, повному імен блюзнірських, що мав сім голів і рогів десять. 4 Жінка одягнена була в порфіру і багряницю, і прикрашена золотом, і камінням коштовним і перлами, мавши золотий келех у руці своїй, повний мерзот і нечисти блуду її; 5 на чолі її - ім'я написано, тайна: «Вавилон великий, мати блудниць і мерзот землі.» 6 Я бачив, що жінка впилася від крови святих і від крови свідків Ісуса. І я дивувався, бачивши її, дивуванням великим. 7 І сказав мені ангел: «Чого здивувався? Я скажу тобі тайну жінки і звіра, який носить її, який має сім голів і десять рогів. 8 Звір, що ти бачив, був і немає; і вийти має з безодні і в погибель піти. І здивуються ті, що мешкають на землі, чиї імена не записані в книзі життя від заснування світу, бачачи звіра, що був і немає, і з'явиться. 9 Тут розум, що має мудрість. Сім голів - це сім гір, що жінка сидить на них, 10 і це - сім царів: п'ять упали, і один е, інший ще не прийшов, і коли прийде, недовго мусить зоставатись. 11 А звір, що був, і немає, також - восьмий він, і від числа сімох він, і в погибель іде. 12 І десять рогів, що ти бачив - це десять царів, котрі царства ще не одержали, але владу як царі на одну годину одержать із звіром. 13 Ці одну думку мають, і силу і владу свою звірові передадуть. 14 Ці проти Агнця воюватимуть, і Агнець переможе їх, бо він - Владика над владиками і Цар над царями, і ті, що з ним, вони покликані і вибрані і вірні.» 15 І говорить мені: «Води, що ти бачив, де блудниця сидить, то людності і натовпи, народи і язики. 16 Десять рогів, що ти бачив, і звір - ці зненавидять блудницю і спустошення вчинять їй і роздягнуть, і плоть її з'їдять і її спалять огнем; 17 тому що Бог поклав на їхні серця - виконати думку його, і виконати єдину думку і віддати царство їхнє звіру, поки не здійсняться слова Божі. 18 А жінка, яку ти бачив, то - город великий, що має царювання над царями землі.»