Выбрать главу

— Ви схожі на одну мою знайому, яка жила тут триста років тому, — сказав він.

— Не інакше, це була моя пра-пра-прабабця, — погодилася дівчина. — Або ще кілька разів «пра». І що ж, вона була красивою?

— Дуже.

Різьбяр дістав із кишені збереженого ще з тих часів кістяного свистуна, віддав його малому, і вони пішли по доріжці: дівчина, рудовусий майстер, а позаду хлопчак, який розполохав свистом усіх сторонніх.

— Ти тут часто буваєш? — запитав він.

— Щодня. Батькам ніколи, тому з братом гуляю я. Усі гадають, що це мій син, і до мене ніхто не пристає.

— Ну, я ж одразу здогадався, — задоволено завважив майстер.

Увечері Різьбяр зайшов у свою майстерню, яка теж не постаріла на хвилину, навіть пил не осів на столі. Різьбяр думав, що йому час повертатися в підвал, звідки він вийде лише за три роки. Але замість того, щоб піти, він узяв шматок кості й почав вирізати дивний, без єдиного вітрила корабель — тепер саме такі плавали по ріці. Скінчивши цю роботу, взявся за тріскачку — подарувати молодшому братові дівчини, щоб він не надто заважав.

«Нічого, — думав він. — Один день нічого не значить. Я повернуся в підвал на день пізніше й буду працювати дуже швидко. Я встигну».

Про автора

Святослав Лоґінов (справжнє прізвище Вітман) народився 9 жовтня 1951 року в Приморському краї (Росія). Закінчив хімічний факультет Ленінградського університету. Працював науковим співробітником в НДІ, різноробочим, інженером, вантажником, учителем хімії.

Перша публікація в журналі «Уральский следопыт» (оповідання «По грибы», 1975 р.) вийшла під справжнім прізвищем, однак «знаючі люди» попередили: якщо хочеш видаватися частіше, ніж раз на шість років, зміни прізвище. Він узяв дівоче прізвище матері — й відтоді регулярно виходять його книжки.

Лоґінов — один із найпопулярніших російських авторів, які працюють у жанрі фентезі. Автор наразі 11 романів, 7 повістей і кількох десятків оповідань, за які був удостоєний цілої низки літературних премій: «Аэлита» (2008), «Странник» (2003), «Интерпресскон» (1995, 1998, 1999, 2006), «Великое кольцо» (1983) та ін.

Мешкає в м. Санкт-Петербург (Росія).