Труп Гітлера, немов заразне падло, облили пальним і спалили.
Заразний труп Леніна навпаки, забальзамували і виставили для загального огляду, відвідування в Мавзолеї. І от уже багато років він опоганює, отруює свідомість, душі нескінченних паломників. І це, без сумніву, одне із найбільш диких безумств кривавого ХХ століття.
Таким самим божевіллям є й те, що за минуле століття не опинились перед Міжнародним Трибуналом, не засуджені злодіяння сіоністсько-марксистсько-більшовицько-комуністичних катів. Мабуть, це можна пояснити тим, що, на відміну від фашистських, вони чинили злочини всередині своєї країни, над власним народом, і міжнародна спільнота вважає все це внутрішньодержавною справою, що її і не стосується. Але розпочата більшовиками Друга світова війна, її жертви є справою суто міжнародною. Як і нечувані, небувалі у світовій історії їхні злодіяння у власній країні проти власного народу, проти людяності.
5. У чотирьох попередніх пунктах стисло пояснено, що таке більшовицький сіонізм, нехай же буде він проклятим.
Підводячи підсумки, аналізуючи тверезо, неупереджено марксистське вчення, неминуче дійдеш висновку, що воно задумане і реалізоване лише сіоністами.
Сіонізм ставить собі абсолютно схожу до марксистської мету — всесвітнє панування, захоплення всіх скарбів світу, причому будь-якою ціною
Погляньте уважно на всю домарксистську історію світу, сіоністи завжди робили те саме: дурили, обманювали, грабували усіх без перебору, лихварством перетворювали на своїх боржників усі верстви корінного населення, прибирали до своїх рук торгівлю, фінанси, економіку, ЗМІ, а потім і владу в кожній їхній країні, що дала їм притулок. Одночасно вони старанно нищили власний єврейський народ і народи, серед яких проживали, нав'язуючи свою глибоко цинічну манеру поведінки, взаємин: аморальність, обман, фальш, неправду, підлість, віроломство, зрадництво тощо.
Результат був завжди той самий: у корінних народів поступово накопичувалася спричинена сіоністами глибока ворожість, закипали гнів, ненависть до них, і їх зрештою з ганьбою і прокльонами виганяли.
Так було в Давньому Єгипті, Вавилоні, на початку середніх століть у Багдадському Халіфаті, у Месопотамії, Ємені, Ефіопії, Хазарії, Київській Русі, у середньовічних Франції (двічі), Англії, Німеччині, Іспанії, Португалії, у ХVІІ столітті в Австрії, у ХVІІІ столітті в Польщі, Росії. І це ще не повний перелік.
Юдо-більшовицька революція, її наслідки зірвали маскувальний одяг зі звіриної сіоністської сутності марксизму, його справжніх сатанинських задумів, цілей.
Однак якщо фашизм давно засуджений, проклятий, то сіонізм, більшовизм, марксизм — і до сьогодні ні. Тому що така їх дійсно неперевершена диявольська хитрість, облудність, спритність, підлість.
Мало не століття минуло після юдо-більшовицької революції, а вона дотепер так і не визнана сіоністською, якою насправді була.
На попередніх сторінках описані результати, наслідки сіоністсько-більшовицької революції, панування насадженого нею бузувірського режиму.
У цифрах ці результати виглядають так:
У період свого панування цей режим масовими катуваннями, голодоморами, невимовними звірствами у власній країні замучив, знищив 110 мільйонів її громадян, зокрема 66 мільйонів — у невоєнний час. Це в 3 і 1,8 разів більше, ніж офіційно оголошена загальна чисельність жертв Другої світової війни (36 млн) і в 2,5 і 1,5 рази більше, ніж загальна чисельність жертв Першої і Другої світових воєн (45 млн).
Це найбільш моторошний, страшний злочин проти світу і людства у всесвітній історії. Зробили його сіоністи.
І мимоволі виникає законне питання: скільки ж століть, точніше, тисячоліть, скільки сотень мільйонів жертв, пролитої крові, страждань ще знадобитися, щоб світ усвідомив нарешті, яку смертельну загрозу для його існування містить це чудовисько із назвою сіонізм і створені ним більшовизм і марксизм?!
Усвідомив і наважився врешті провести над ними Міжнародний Нюрнберзький суд, трибунал № 2?!
Те, що на міжнародному рівні ніхто ще не наважився порушити питання про такий трибунал, ба навіть серйозно задуматися про нього, не дивує, хоча міжнародна боротьба з сіонізмом триває давно, ймовірно, від моменту його виникнення. Про це свідчать хоча б зазначені вище вигнання із різних країн, регіонів світу. Все ж ця боротьба безуспішна, вона не змогла перешкодили йому досягти згодом мало не всесвітньої могутності.
Вже у ХІХ столітті сіоністів не вигнали з жодної країни. А на початку ХХ століття вони захопили владу в Російській імперії, що займала 1/6 території земної кулі, і за допомогою марксизму стрімко поширили своє панування чи не на половину світу, де творили те ж зло, що й у поневоленій Росії.
Внаслідок цього майже півстоліття в цій підвладній СРСР частині світу неподільно панувала сіоністсько-марксистська ідеологія, яку втовкмачували у свідомість мільярдів громадян від самого дитинства — жовтенятам і піонерам. Таких фантастичних можливостей для поширення і практичної реалізації не мала жодна інша ідеологія відтоді, відколи існує світ.
Після розвалу СРСР це панування сіоністсько-марксистської ідеології фактично припинилося, його змінило відверто вороже ставлення до неї. Це був дивовижної сили удар по сіонізму. І можна було подумати, очікувати, що він його не витримає, не перенесе. Однак так могли думати тільки безнадійно наївні люди.
Насправді саме в ХХ столітті, особливо після захоплення влади в Росії, сіонізм настільки зміцнів, зматеріалізувався, що його реальна сила, міць, влада й у Росії, і в усьому світі ще ніколи не була такою могутньою. Тому розвал СРСР і пов'язаний із цим занепад сіоністсько-марксистської ідеології на пострадянських просторах аніскільки не послабив міжнародний сіонізм.
До моменту розвалу «імперії зла» СРСР сіонізм давно вже захопив владу в іншій «імперії зла» — у США. Причому захопив без усяких більшовицьких революцій, марксистської ідеології тощо, а внаслідок концентрації у своїх руках фінансової, економічної могутності, а, отже, і реальної влади, створення впливового сіоністського лобі у всіх галузях, установах цієї влади. Так само він пробрався до влади в багатьох інших країнах світу, зокрема у великі держави, а також у керівні органи міжнародних організацій.
Після відродження держави Ізраїль сіонізм міцно тримає у своїх руках цілковиту повноту влади в цій країні.
От як описує стан справ сіонізму в сучасному світі віце-спікер Держдуми РФ, єврей (за батьком Едельштейн) В. Жириновський у своїй гостро антисіоністській книзі «Иван, запахни душу»:
«До 2000 р. практично в усіх геополітичних центрах глобального і регіонального масштабу: США, Японія, Франція, ФРН, Італія, Іспанія, Росія й ін. єврейство посідає від 99 до 70 % валетнорозпорядчих та інших соціально значимих осередків, особливо це стосується політичної еліти, бізнесу.
Але вони пролізли ще й у чиновники. Близько 95 % міжнародної бюрократії — Єврокомісія в Європейській раді, робочий персонал ООН, її галузеві організації, Організація безпеки і співробітництва в Європі, у НАТО — становлять в основному євреї різних країн.
Євреї завжди із грішми, майже всі банкіри світу євреї. Пробралися в осередки інформації… Намагаються нав'язати свою ідеологію усьому світові. Вона не просто проєврейська. Вона така, щоб погано було всім, а добре було євреям».
У 1998 р. письменник, дисидент єврей Е. Тополь опублікував в одній популярній газеті Росії відкритий лист до російських олігархів, зокрема і до сумно відомих нині Березовського, Гусинського і Ходорковського, у якому, крім іншого, писав: «… російський уряд існує — Єльцин, Кириєнко, Федоров, Степашин. Але головний ляльковод має довге єврейське прізвище — Березовсько — Гусинсько — Смоленсько — Ходорковський і так далі. Тобто, уперше за тисячу років від моменту поселення євреїв у Росії ми здобули реальну владу в цій країні… Фінансова влада опинилася в єврейських руках. …Сьогодні народ, серед якого ми живемо, у справжньому горі. У країні убогість, хаос, розпач, голод, безробіття, мародерство чиновників і бандитів. Наші кохані росіянки на панелі.