«Придивляючись до їхнього життя, — спокійно пише вчений муж, — бачиш, що всі вони, навіть формені злочинниці, були не якісь виродки, а звичайнісінькі люди, з звичайними людськими хибами та вадами, боролись за реальні життьові інтереси, а помічаючи у них часом надзвичайну енергію, завзятість, сміливість, мимоволі пожалкуєш, що люди з такими силами та неабиякими здатностями не здались на щось путяще» (с. 461).
Ота американка, що вбила чоловіка й сина, а потім хотіла вбити й другого чоловіка, була отруйниця, підкладала в їжу арсен. Про такий тип жінок не раз сповіщають і наші судові акти. В одному із них від 28 травня 1719 року, діло було в Конотопі, така собі Єфросинія Горленківна, жінка Теодора Кандиби, дала на себе таку «повинну підписку»: «чоловіку своєму у різні часи три рази давала у потравах і питті трутизну, яку брала у баб Маринки, Муйсійцевої тещі та Ткачихи Хвеськи Біленької».
Прийнято вважати, що набір приказок у якогось народу є мірилом його ментальності та й мудрості. Отож я вирішив проглянути збірку М. Номиса «Приказки, прислів'я і таке інше», видану в С.-Петербурзі 1864 року, з огляду на те, як там відбито війну статей. Є там приклади позитивного співжиття, але знову-таки небагато, більше негативного. Таїна з'єднання у шлюбі часом подається тут як Божа акція, але не раз і як чортівська:
«Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав».
«Зібрав Бог пару — Карпа та Хвеську».
«Перша жінка мужові від Бога, друга од людей, а третя — від чорта».
«Смерть та жона од Бога призначена».
«І так багато всякого лиха, а Бог ще й жінок наплодив».
«Де ти була, а я зріс, а нас чорт докупи зніс».
Жінка подається як чортове поріддя, але зчаста й нечистого перевершує:
«Біда бабу породила, а біду чортова мати».
«У старої яхидної баби десять чортів сидить та ще й на дванадцять сідала гуляють».
«З бабою і дідько справу програв».
«Де чорт не зможе, туди бабу пошле».
«Баба а чорт — то собі рідня».
«Бабу і чорт не змудрує».
За чоловічою мораллю, жінку конечно треба бити, щоб був лад у хаті, але й вона віддає тим-таки: маємо тут прямий відгук війни статей:
«Шафрану не перетреш, а жінку не перепреш».
«Жінка й кам'яну гору пересіче».
«Отоді жінка буде старша, як сорока побіліє».
«Як баба била, то й на той світ не встанеш».
«Горе дворові, де корова розказ волові».
«Горе тобі, воле, коли тебе корова коле».
«Била жінка чоловіка та ще й пішла позивати».
«Не одна жінка мужа змурувала».
«Люби як душу, а труси як грушу».
«Серцем люби, а руками тряси».
«Коли жінку почав бить, то й будеш бить, а не начинав, то й не начинай».
«Цить, моя мила, щоб ти воза не побила».
«Як чоловік жінки не б'є, то вона, як колода, гниє».
«Ліпше залізо у воді варити, ніж псую личину, злу жінку, учити».
«Діжі не перемісити, а жінки не перебити».